неділю, 5 травня 2024 р.

Цікаво знати. Українське писанкарство: регіональні особливості

 Українські писанки — це витвір мистецтва та традиційний великодній оберіг. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, щастя та символізують пробудження весни і життя.

Здавна кожен регіон України мав свої традиції та особливості писанкарства. Розібратися в унікальності оздоблення українських традиційних писанок нам допомогла Оксана Білоус – писанкарка та засновниця майстерні народних ремесел «Майстерня Оксани Білоус».

Пояснення символіки орнаментів — складна справа, адже етнологи та майстри і майстрині часто трактують елементи орнаментів дуже по-різному. Не претендуючи на універсальність чи вичерпність, охоче ділимося з вами ілюстраціями та інтерпретаціями орнаментів Оксани Білоус. Гортайте карусель! 

Ілюстрації на кавері: Музей Івана Гончара; альбом «Українські писанки», видавництво «Мистецтво», 1968р










Всеукраїнський конкурс мистецтв "Мамина вишня"

 Учасники:

Сапрун Влада, 5 клас ( мистецтво фотографії)

Романчак Христина, 5 клас ( мистецтво фотографії)

Чаплінська Вероніка, 4 клас ( мистецтво фотографії)






суботу, 4 травня 2024 р.

Із бідою Паска ця, з гіркотою...


Із бідою Паска ця, з гіркотою.

Мішана з тривогою, із сльозою.

А червоні крашанки в білій мисці -

Діти ненароджені у колисці.

Гірко плаче матінка в хаті-пустці,

У руках зминаючи чорну хустку.

Більше не спече вона паски сину,

У бою нещадному він загинув.

Не скуштують пасочки донька й внуки.

Принесла ракета їм смерть у муках.

Прилетіла клятая серед ночі...

Гірким болем сповнені сині очі.

В хаті залишилася самотою,

У напівзруйнованій сиротою, 

І не пахне пасочка більше в домі.

І не буде радості, свята в ньому. 

              Лідія Мищенко



четвер, 2 травня 2024 р.

АКЦІЯ "Великоднє тепло дитячими долоньками"

Наш Великдень скорботний, бо на часі - не свято.

Будуть наші Герої у боях святкувати.

Ми їм паску святу із любов'ю спекли, 

Щоб вони Перемогу в наш дім принеслИ!

  Педагогічний колектив та працівники Вільховецького ліцею, продовжують надсилати смаколики з частинкою свого душевного тепла та домашнього затишку нашим Героям-воїнам. Сьогодні ліцеїсти завітали до їхніх рідних і передали великодні гостинці.

   Нехай же світле свято Великодня принесе в кожну українську оселю мир, спокій, душевну рівновагу, нехай кожен зустріне свого рідного Захисника живим і здоровим на рідному порозі і нарешті засяє сонце Перемоги!



Не повернутись ти не маєш права!
Ти ж сина на футбол ще не водив!
А ти з коханою весілля ще не справив!
Й на риболовлю з другом не сходив!

На тебе вдома жде старенька мати!
Будь обережним, в неї ти один!
Ти ж обіцяв, що влітку біля хати
Посадиш грушу й пофарбуєш тин.

А ти ще з донечкою навіть не знайомий,
Лиш фото у кишені - оберіг!
В суботу народилась, в пів на сьому,
Коли в бою ти мало не поліг…

Тебе удома ждуть малі онуки:
«Де наш дідусь? Так довго вже нема…»
Складають у молитві щирій руки,
Щоб закінчилась ця війна-зима…

А ти дізнався вчора, що дружина
Під серцем носить сина-козака!
Женіть поганців з рідної країни!
Й на Перемогу вріжте гопака!

Будуйте дім, де квіти і калина!
Кохайте, мрійте, діточок ростіть!
Синами й доньками гордиться Батьківщина!
ВИ ВЖЕ ГЕРОЇ! ТІЛЬКИ НАМ ЖИВІТЬ!

Чекають вдома діти і дружина,
Сестра і брат, онуки і батьки!
В молитві вся родина-Україна:
«Вертайтеся живі, захисники!!!»

Автор: Дарія Кобзар