Цісар Інна Сергіївна

Я хвилююсь, як в житті ніколи.

Бо сьогодні, весняного ранку,

На останній дзвоник йду до школи.

А назустріч сонечко сміється,

І тріпочуть листячком тополі.

І зібрався світ увесь, здається,

На врочисте свято в нашій школі.

Йде до школи стежечка знайома,

Мами нас по ній колись водили,.

Тут нам кожна квіточка відома, —

Підлітками бігали й ходили...

Тут ми наші весни зустрічали,

І душа дитинна наша квітла.

Пору юності ці стежечки вітали

І вели до радості і світла.

От і збігли непомітно роки,

Наче й не було їх, пролетіли.

Робимо в життя нове ми кроки,

До якого прагнули й хотіли.

Зустрічай нас, небо синьооке,

Зустрічай нас, майбуття щасливо.

І не будь, життя, до нас жорстоке,

Подаруй нам радість, світле диво!