Операція "Лелека"

Лелеки повернувшись з зимівлі або на міграційному шляху досить часто опиняються в складних погодних умовах. Іноді вони змушені перечікувати зниження температури і снігопади по декілька діб. Лелека – птах великих розмірів і навіть сильні морози йому не страшні. Найбільшим ворогом птахів є голод. Проте, лелеки, які здолали довгий міграційний шлях (іноді до 10 тис. км), завжди готові до непередбачуваних погодних ситуацій і їхніх енергетичних запасів зазвичай вистачає, щоб перечекати негоду.
Якщо Ви знаєте місце, де зупинилися лелеки, не треба здіймати довкола нього галас і поширювати цю інформацію. ПТАХАМ ПОТРІБЕН СПОКІЙ!!! Стоячи нерухомо вони зберігають енергію і мають значно більше шансів дожити до потепління. Кожен політ це втрата сил, які потрібні їм зараз як ніколи.
Якщо ж Ви вважаєте, що птахам конче потрібна Ваша допомога (хоча здебільшого це не так), можна облаштувати для них годівничку. Підходити до лелек на відстань ближче ніж 50 м не треба. На цій відстані можна викласти на снігу галявину з сіна, соломи чи гілок. Сюди Ви будете викладати птахам їжу.
Основний корм лелек – це комахи, риба, земноводні, гризуни. Рослинну їжу ці птахи не вживають!!! Тому зерно, хліб, варену картоплю та ін. птахи їсти будуть, але користі це їм не принесе. Лелек слід годувати рибою, м’ясом або яйцями. Риба може бути морська чи прісноводна, але категорично НЕ СОЛЕНА! Лелека не вміє жувати їжу, він ковтає цілим куском, тому вся підготована для нього їжа повинна бути подрібнена. М'ясо може бути у вигляді відходів: курячі голови, тельбухи та ін.
Подібна підгодівля має й інший бік медалі. Якщо птахи не будуть їсти розкладену їжу, вона привабить чотирилапих хижаків (собаки, лиси), які створять додатковий фактор неспокою, а можливо і смертельну небезпеку. Тому слід добре подумати, чи принесе Ваша підгодівля користь, чи шкоду.
Якщо ж птахи зовсім ослабли і не реагують на рухи людей, їх слід забрати, відігріти і тимчасово розмістити в господарських будівлях разом із домашніми тваринами.

Зустріч із Михайлом Поплавським

        Київський національний університет культури і мистецтв є лідером серед вищих навчальних закладів України. Це університет майбутнього, з новими інформаційними, комп*ютерними і мультимедійними технологіями, престижною бізнес - освітою.
       Лідери учнівського самоврядування Вільховецької ЗОШ І-ІІІ ступенів відвідали навчальний заклад 21 березня 2018 року. Ми, Ющишина Аліна, Слободанюк Аліна, Коваль Анастасія, Шепета Вадим та педагог - організатор Цісар І.С. щиро вдячні викладачам університету за гостинність, гіду Поліні -  за цікавий екскурс та проведену агітаційну роботу до вишу і, звичайно, ми своїми враженнями ще довго будемо ділитися, адже спілкування з самим МИХАЙЛОМ ПОПЛАВСЬКИМ - це неперевершено  та неординарно.

Акція "Для ВАС і квіти, і посмішки, і побажання..."

   Сьогодні старшокласники Вільховецької ЗОШ І-ІІІ ступенів ходили вітати вчителів - пенсіонерів зі святом 8 Березня.

       У цей святковий день  ми вітаємо  найпрекраснішу половину людсва з гарним святом, що відзначається у всьому світі. 
Весна в цей день особливо прекрасна, природа особливо красива,
 сонце найяскравіше і небо найчистіше. 
Тож нехай на ВАШИХ обличчях завжди сяє посмішка.
 Щастя ВАМ, Удачі та Спокою!
 

Майстер - клас на базі Будинку школярів "Сучасна лялька - мотанка"

Всі ми з вами бачили ляльку-мотанку, у когось вона, напевно, є вдома, хось її купував, хтось дарував. А чи всі знають, що таке лялька-мотанка? Лялька-мотанка – берегиня роду
Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.
Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій , як вважають , 5000 років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.
Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ.
Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій...
Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...
Українська лялька тим унікальна, що вона — така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші — глиняні — сягають доби Трипілля!
Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна річ. Вона мала прикликати дух померлої або ще не народженої людини до живих, запросити її в коло сім’ї, до столу чи до тієї дитини, яку виховувала. ВОНА виховувала. Бо уособлювала дух прадавнього Предка, а відтак не дівчинка гралася лялькою, а лялька, як стара баба, передавала досвід минулого новому поколінню.
Сакральна істота з хрестом замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто допомагає гармонізувати простір. Такі іграшки повинні знаходитися на покуті зі сторони сходу сонця, над ліжечком дітей (оберігає дитину), над дверима (зустрічає і проводжає гостей)...
Лялька-мотанка приходить у наш світ у якомусь образі, створюється з певною ціллю. Її виготовляли із різними побажаннями, наділяли різними символічними значеннями: на щасливу долю, сприяння потаємним бажанням, гармонії людини з природою, на успіх і здоров’я, на добро і злагоду. І обов’язково, ці обереги несуть у собі позитивну енергетику.
Мотанка виконується виключно шляхом намотування, не має обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена… Вона може бути плетена із соломи чи зовсім без застосування нитки, коли всі вузли закріплюються архітектонічно за рахунок того матеріалу, з якого робиться мотанка. Голова називається «куклою». Для неї шматочок тканини складається вузенько (як пасок або крайка), а тоді згортається «рулетиком» і обмотується тканиною.
«Куклою» величають і перший обжинковий сніп, закручений в особливий спосіб. Таке ж наймення у дитячої «пустушки» — хліба, загорнутого в полотнинку (її раніше давали до ротика немовляті). Тобто шматочок хліба чи тканини або зерно, загорнуте в полотнину, — це голова, що уособлює дух істоти. Приєднується вона дуже просто: до колодки, до трісочки, до кукурудзяного стебельця — будь-чого. Мотанка навіть може не мати рук — тільки обгортається тканиною. І тут уже годиться все, що знайдеться в господі. Раніше найкоштовнішим убранням для ляльки ставали клапті старих вишитих сорочок, іншого одягу. Власне, тому українська мотанка позначена регіональними ознаками тієї місцини, де її виготовлено.
Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва - МОТАНКИ. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої лялі! І Не колоти її!
Оскільки робилась лялька-мотанка з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь, то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині. Якщо в сім’ї хворіла дитина, то їй робили спеціальну ляльку-мотанку, яку змотували з тієї трави, яка допоможе при хворобі, її давали дитині – і забавка, і цілющий ефект!

Година пам*яті героїв Небесної сотні "У їхніх серцях жила Україна..."

Лютневі дні 2014 року - одні з найважчих в історії нашої країни. Це були хвилини відчаю і хвилини надзвичайної мужності. Ті, хто віддали життя за свободу - назавжди в наших серцях. Пам*ятаємо...

Схилились всі в скорботі на Майдані,

Стогнала пісня боляче в вухах.

Героїв проводжали в путь останній,

Через Майдан несли їх на руках.

Якби зібрати всі до купи сльози,

В скорботні дні в заплаканих очах,

То всіх катів, яких ми мали досі,

Можна втопити в цих людських сльозах.

Нам на землі всім пам*ятати треба,

Що вмерли воїни за нас від ран.

Вони на нас дивитимуться з неба,

Щоб ми, живі, не зрадили Майдан.

Небесна сотня в вирій полетіла,

Де їх чекає вічне і нове.

І хоч герої полишились тіла,

Їх дух незламний серед нас живе.

Благодійна ярмарка "Масляна пригощає"

     Масляна - це свято не тільки смачних млинців, але й інших народних страв. Це дуже веселе слов*янське свято, яке прийшло до нас з язичницької культури. І дуже чудово, що навіть після прийняття християнства звичай зберігся.
     У давнину більшість обрядів дотримувалися  для того, щоб допомогти весні здолати підступну зиму - саме тому організовувалися масові гуляння.
     Свято приурочується до оживання стародавнього  Бога Ярила, який протегував сонцю і благородію. Саме після масляного тижня вважалося, що Ярило воскресав і дарував людям тепло, сонячне світло і хороший урожай майбутньому.
     На Масляну обов*язково ворожили. Найпопулярнішими ворожіннями вважалися ворожіння на млинцях. Наприклад, існувала думка, що якщо молодий, холостий хлопець віддає перевагу млинцям з ікрою, то він здатний забезпечити дружину і дітей достатком і зможе вести і примножувати господарство. Добрим, ніжним і турботливим вважався той чоловік, який віддавав перевагу млинцям із сиром. Ласкою, ніжністю і можливістю захистити відрізнявся той, хто їв млинці з червоною ікрою. А той, хто рясно поливав млинці сметаною вважався залежним від чужої думки. Жаднюганами і нудними вважалися чоловіки, які віддають перевагу млинцям із яйцями.
     У народі вважається, що проводити Масляну потрібно весело, інакше можуть супроводжувати невдачі протягом усього року. Так, що давайте веселитися, вітати листівками своїх близьких та друзів.
     А ми вітаємо всіх з приходом весни, із нашим старовинним святом. Нехай масляний достаток і ситість не залишають ваш будинок протягом усього року.
     Бажаємо теплого сонця, смачних млинців. Нехай у всіх українських родинах панують дружба та злагода!
     Смачного!

    

Музичні перерви "Рух. Ритм. Дотик."

Вечір зустрічі шкільних друзів "Ювілейна інспекція - 2018"