понеділок, 13 січня 2020 р.

Обласний етап фотовиставки до Дня Соборності України "Україна - це ми!"

Мета та завдання ФОТОВИСТАВКИ
Фотовиставка проводиться з метою активізації національно-патріотичного виховання учнівської молоді, пошуку та розкриття нових юних талантів, формування в учнівської молоді активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному і культурному житті України.
Завдання ФОТОВИСТАВКИ:
формування в учнівської молоді почуття національної гідності, патріотизму, причетності до історії та сьогодення України, формування комунікативних навичок, соціалізації;
виявлення талановитих юних авторів, активізація і популяризація їх творчості;
забезпечення прозорості, створення позитивного іміджу процесу національно-патріотичного виховання юних громадян-патріотів у системі освіти України шляхом інформування громадськості в засобах масової інформації та в мережі Інтернет (через освітні веб-сайти та на сторінках у соціальних мережах);
підвищення ролі фотомистецтва у виховному процесі.






































субота, 11 січня 2020 р.

Вдячність - це те, що робить нас щасливими!

11 січня відзначають Міжнародний день “дякую” – свято, що започаткували за ініціативи миротворчих спільнот.

Щодня люди вимовляють слово “дякую” мільйони разів. Про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має, пише “Уніан”.

Історія та традиції Міжнародного дня “дякую”, який покликаний нагадати людям про цінність хороших манер, заснований за ініціативи ЮНЕСКО і ООН. Вперше вислів “дякую” зафіксували у словнику-розмовнику, виданому в Парижі 1586-го. Міжнародний день “дякую” у багатьох країнах святкують із великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, конкурси і безліч інших розважальних заходів. В освітніх установах говорять про важливість дякувати близьким, розповідають про культурні традиції, етику, а також гарні манери. Крім того, у Всесвітній день “дякую” проводять благодійні акції, на яких збирають кошти для нужденних. Цього дня люди говорять один одному теплі слова та обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку.

Магічні властивості слова “дякую”
Найсвітлітліше і ввічливе свято покликане навчити нас не боятися і не соромитися дякувати оточуючим, світу і самим собі. Слова вдячності здатні покращити настрій, підвищити взаєморозуміння і зарядити позитивними емоціями. Слово “дякую”, як вважають психологи, володіє магічними властивостями, воно може заспокоїти і зігріти своєю теплотою. Слово “дякую” є своєрідним усним “погладжуванням”. Вираз подяки, на думку фахівців, покращує здоров’я як адресату, так і тому, хто виражає свої почуття. Однак справжня вдячність, яка може принести користь, повинна йти тільки від чистого серця. Слова подяки, особливо “дякую”, позитивно впливають на емоційний стан і розумову діяльність людини. Вираз “дякую” застосовувати в житті легко, він дуже простий і щирий і є провідником встановлення теплих доброзичливих відносин. Як писала відомий американський психолог Вірджинія Сатір, людям для виживання потрібно 4 обійми на день, для підтримки — 8 обіймів, а для росту — 12 обіймів на день. Не соромтеся подякувати мамі або дружині за приготований сніданок, випадкового перехожого – за те, що притримав перед вами двері, колегу – за надану послугу. Як і в будь-якій справі, тут важлива практика. Чим частіше ви будете дякувати, тим більш вільно і щиро буде звучати ваше “дякую”.

Цікаві факти про слово “дякую”

За своєю етимологією слово “дякую” несе в собі знак народження, символ удачі, зв’язок землі та неба, а також чоловічої та жіночої сутності.

Щороку, разом із Всесвітнім днем “дякую” ми святкуємо Всесвітній день подяки, який відзначається 21 вересня.

Говорячи “дякую”, потрібно дивитися людині в очі.

Не можна дякувати людям у стані роздратування – це нікому не принесе радість.

Старовіри не використовують слово “спасибі”, так як вважають, що слово виникло від словосполучення “спаси Бай”. Бай – це ім’я одного з язичницьких богів.

Із великих міст світу найввічливим вважається Нью-Йорк – “дякую” тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії.

Почніть день з чарівних слів: скажіть слова подяки, у першу чергу, своїм рідним і близьким, зателефонуйте тим, хто далеко, згадайте тих, кому колись забули подякувати, бо це гарна нагода виправити ситуацію. І, взагалі, робіть приємні маленькі дрібниці на кожному кроці – кажіть “дякую” частіше, ніж ви це робили раніше.

Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви. (Л. Костенко)


вівторок, 7 січня 2020 р.

7 СІЧНЯ

Кожного разу, коли двоє людей пробачають один одного, це - Різдво.
Кожного разу, коли ми допомогаємо комусь, це - Різдво.
Кожного разу, коли народжується дитина, це - Різдво.
Кожного разу, коли ми дивимось на когось очима серця, це - Різдво,
бо любов, справедливість, надія і ніжність народжуються.
Ісус родився... в серці...

середа, 25 грудня 2019 р.

З Різдвом Христовим!

Благодаті в цей чарівний день, спокою в серці і миру в домі. Хай прийдуть в душу Віра, Надія і Любов. Нехай в світле свято кожен знайде на небі свою Різдвяну Зірку і життя його буде дивовижним.

Це величне свято – символ злагоди та любові до ближнього. Воно спонукає до взаєморозуміння та єдності.

Крізь тисячоліття й покоління Світло Різдва зігріває серця людей і вказує шлях любові, довіри, взаємоповаги і правди. Його промені несуть щастя у кожну сім’ю, у кожну домівку, у кожний куточок нашої землі.

Тож нехай Різдво буде радісним. Нехай кожна родина збереться разом. А Різдвяна Зірка принесе кожному з вас достаток, мир і тепло.

Нехай чарівність різдвяної ночі дарує вам життєву силу і натхнення на добрі справи, здійснення усіх задумів та сподівань, нових досягнень та творчих здобутків.

З Різдвом Христовим!

Легенда про кутю

На початку світу, коли Адам і Єва з'їли зрадливий фрукт, вони відчули в своїй душі великий неспокій. Кинулись до ніг Господа та вперше в житті гірко заплакали. А Господь Бог промовив до них : "Встаньте, запізніле ваше каяття! За те, що ви вчинили, тепер мусите покутувати й очиститися від зла, яке вам учинив сатана. Тоді ви ввійдете до раю й будете зі мною. Це я вам обіцяю, а тому, що ви є слабі створіння, то жде вас дуже важке життя, але я ваш Отець і хочу вам допомогти в цій трудній мандрівці.
Оце я вам даю три мішечки, в яких є пожива для душі і тіла. У першому є віра, у другому - надія, а в третьому - любов. Два перші будеш нести ти, Адаме, а третій візьме Єва".
У першому були зеренця пшениці. І Господь каже: "Цю пшеницю ти посій і вона буде поживою твоєю і твого насліддя. Вона скріплюватиме тебе вірою, щоб я вас не залишив".
У другому мішечку був мак: "Цей мак, - продовжував Господь, - служитиме мастю для твого хліба та збуджуватиме в вас надію, що моєму милосерд. немає кінця. Це так, як з гарним і ніжним квітом маку. Коли він не знидіє передчасно, то видасть зерно. Так і є й з надією".
Тоді розв'язала третій мішечок Єва, а там був мед. "Цей мед, - говорив Творець, - збирає бджілка, моя невсипуща робітниця. Вона буде осолоджувати хліб, який доведеться вам з трудом добувати. Цей мед пригадуватиме вам любов, яка ущасливлює душу й поведе вас до мене.
Я пошлю вам Спасителя, щоб це вам пригадав і поміг знайти шлях, що веде до мене. Тоді в день його уродин сягнете по ці мішечки, щоб приготувати страву, яка пригадає ваммої сьогоднішні слова".
Тисячі, тисячі років проминуло з того часу. Дари, що їх отримала людина від свого Господа Бога, вона зужила для користі свого тіла, а дари, що поклав Бог у серце людині, - віру, надію й любов - загубились. Про це подбав сатана, і люди почали сходити на манівці. Це бачив Господь і послав їм Спасителя. У вбогій стаєнці Віфлеєму народилося дитятко, яке мало пригадати людям, де і як шукати скарби душі.

Щороку з тих трьох дарів український народ готує готує страву, котру звуть кутею. Навіть у найбіднішій українській родині на Святвечір перед Різдвом , і перед Водохрещем не обходиться без куті, бо ж вона є учасницею цього великого свята. Після Святвечора кутю, ще залишають на ніч на столі до наступного дня для душ покійників роду цього. А ще кутю підкидали ложкою до стелі, щоб в цій родині і добро родилось, і щасливо жилось, і гарно веселилось.