Наші предки казали: "У багатих дочок та по сто сорочок, а у мене одна-біла щодня". Бо традиційна українська вишиванка була біла. А візерунки на ній то своєрідні обереги.
І до Дня вишиванки давайте покажемо, які прекрасні витвори у нас, на Україні.
Умови челенджу дуже прості: викладаємо фото у вишиванці у коментарях. Отримуємо задоволення, популяризуємо українську вишивку.
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво!
Це- не просто одяг або мода,
Це- народна доля непроста.
В ній найкраща українська врода,
Боженьки Всевишнього вуста.
Це- не квіти різнокольорові,
Це - сердець вкраїнських колорит.
В ній дороги у майбутнє нові,
Зранена душа в неї болить.
Це- не мужність напрокат ворожа,
Це- міцна відвага, як граніт.
Хата й барвінкова огорожа,
Та "Кобзар" відомий на ввесь світ.
Це- цвіт нації і сил єднання,
Від Карпат до сивого Дніпра.
В ній любов, краса і процвітання,
Подих поетичного пера.
Це- наш скарб, який не описати,
Одягніть! Й відчуєте тепло.
В ній життя, що дала рідна мати,
Хліб і сіль й молитва на добро...
Г Рогова
Немає коментарів:
Дописати коментар