Про цінність бути вчителем
Якщо можна було б якось зобразити професію вчителя на полотні, то це були б кольори теплого весняного вечора, сонливі барви осіннього лісу чи лілейне обарвлення зимового парку.
Учитель - це не про фах, це - про вибір.
Вибір бути з дітьми.
Вибір стати комусь маятником у всьому безмірі світу.
Вибір віддавати і не чекати чогось навзаєм.
Вибір розуміти і надихати.
Вибір лікувати дитячі серця навіть тоді, коли забуваєш про власне.
Вибір іти вперед, коли хочеться спинитись.
Вибір навчати і вчитись.
Вибір чути.
Вибір вірити.
Вибір витесувати терпіння і спокій.
Вибір перемагати і зазнавати невдач.
Вибір звужувати кола розпачу чи тривоги навіть тоді, коли здається, що ти не вмієш цього робити.
Учитель - то про підтримку. Про світло. Про свободу. Про боротьбу. Про стоїцизм.
І найбільша подяка для людей, які зробили вибір бути поруч дитячих душ, - то повага і цінність. Не квіти з нагоди професійного свята. Не цукерки. Не дарунки.
Учитель - то про вічне і непроминальне. Про щирість і правду. Про чесність. Про силу. Про нескореність.
Тримаймо висоту бути достойними власних учителів. Не розпорошуймо слів і душ.
Будьмо тими, кого хочемо бачити в дітях.
Будуймо країну, яка знає ціну волі.
Ростімо такими деревами, яких не зламають буревій чи грім.
Плекаймо людину в людині. Вивершуймо снагу до знань, бо мудрість - у бруньці дитячого погляду, а вчитель - у тому, що виросте з цієї бруньки.
Немає коментарів:
Дописати коментар