Писав листа хлопчина Миколаю,
Виводив букви, а на щічках сльози,
Просив для тата у окопах чаю
І щоб не лютими були морози.
Просив як друга-«Любий Миколаю
Турбуйся й бережи благаю тата,
Спини війну, я так цього чекаю,
Коли всі поруч-то найбільше свято»
Не тішив сніг, ялиночка що сяє,
Мереживні морозу візерунки,
Він вірив - Миколай все прочитає,
І не хотілось більших подарунків.
Закономірності, стратегії, мотиви,
Дорослим все потрібно розуміти,
І тільки діти- щиро вірять в диво,
І диво буде - поки вірять діти!
Стегницька Христина
Немає коментарів:
Дописати коментар