А знаєш, й справді, все колись мине:
Війна і мода, люди і слова.
Не буде ні тебе, ані мене,
Залишиться лиш істина жива:
Не варто відкладати на пізніш
Дзвінок, розмову, зустріч, почуття.
Спішить у далечінь Великий Віз,
На жаль, немає в часу вороття.
Ще вчора паросток- вже й дерево зросло
І дітям знов маленькими не буть…
Минулося багато, що було,
Що втратили- назад не повернуть.
Не крутиться Земля в зворотний бік,
Не верне світ назад, хоч би й хотів.
У траєкторії прожитих літ
Чи все ти встиг? Усе сказав ? Зробив?
Не відкладай ані маленьку мить,
Щоб душу не терзало каяття,
Живи сьогодні! Ранок в ніч летить.
Не запізнись у поїзді життя!
Леся Гук
( з Інтернету)
Не на часі… жартувати, сміятися, співати… Не на часі… плакати, жалітися, журитися… Не на часі… мова, віра, культура, історія… Не на часі… гарний одяг, смачна їжа, нова зачіска… Не на часі теплі зустрічі з рідними і друзями…
Ви серйозно?!
Люди, негайно міняймо риторику мислення! Ми живемо у час війни, і зараз все на часі!!!
Хочеться плакати — плачте!
Хочеться співати — співайте!
Хочеться придбати нову сукню - придбайте! (без жодних докорів сумління)...
Хочеться зустрітися з друзями — обов‘язково зустріньтесь!
Щоб перемогти ворога, ми маємо бути емоційно здоровими і сильними!!!
І не забуваймо робити щось для перемоги... Хтось— пекти пироги для військових, а хтось купувати для тих пирогів борошно... Хтось везти гуманітарну допомогу на передову, хтось заправляти ці автомобілі пальним, а хтось молитися, щоб все вдалось
Не на часі сьогодні лише байдужість!!!
І пам‘ятаймо про ЛЮБОВ… бо вона, як ніколи, НА ЧАСІ! ❤️