понеділок, 21 лютого 2022 р.

З візитом до "ЗАВЗЯТИХ ГОСПОДАРІВ"

А ви бачили як ростуть ГРИБОЧКИ? 
Ні?
 А ми - ТАК! 
Сьогодні учні 6 - 7 класів побували у ПАНСЬКОМУ ЦАРСТВІ, а конкретніше ... на території КООПЕРАТИВУ "Завзяті господарі", який функціонує у нашому рідному селі Вільхівці. 
Нас гостинно зустріли працівники кооперативу, а Анжела Валеріївна Стецюк змістовно, цікаво, захоплюючи розповідала про процес вирощування та догляд за шикарною продукцією. Словами всього не можна передати, це потрібно побачити, відчути... 
Ми щиро вдячні Вам, Анжело Валеріївна за екскурс і ВАМ господарі за працьовиті руки, які трепетно леліють неперевершену смакоту - ПАНСЬКІ ШАМПІНЬЙОНИ.










Звучи, рідна мова!

Сьогодні - Міжнародний ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ.

Вітаю всіх, хто увібрав у себе з молоком матері українську мову, знає своє коріння, яке дає нам силу і могутність! Саме вона, МОВА, таїть у собі надбання віків, пам’ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь.

Мова - це душа нації, її генетичний код.
Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили ще на пергаментах Нестора Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, а особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм - Левицьким, П. Мирним, М.Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

У цей складний для України час хтось захищає її цілісність зі зброєю в руках, а хтось піснею чи словом ....

Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.

З Міжнародним днем рідної мови!
Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом!

На рідній -  щебечуть пташки навесні,

Дзюрчать потічки і шепочуть діброви..

У кожної мови є нотки свої 

Найкраща ж мелодія рідної мови.

ЛЕГЕНДА ПРО МОВУ

Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав усе, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, чуби вітер розвіває – стали і мовчать.

– Де ж ви були, коли я всіх кликав? – запитує.

Боже, вони від бусурманів світ захищали.

– Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

І подарував нашим предкам Україну.

А мову? Не будуть козаки щасливі німими.

– Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.

Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною.


РІДНА МОВА

Дуже люблю рідну батьківську мову —

Теплу, барвисту, м'яку і чудову! 

Це ніжність і сила першого слова,

Бабусина казка... і колискова. 

Це море любові, це мудрість віків, 

Духовна скарбниця й пісні матерів.

Приємна мені, безцінна, єдина, 

Мова дитинства мого солов'їна.

Це мова предків моїх і прадідів, 

Це стоголосся всіх лісів і степів, 

Це звук джерела і наспіви води... 

Співучішої нам ніде не знайти. 

Доля мови моєї дуже сумна,

Не раз лихоліття борола вона. 

Мова моя — це найдорожче добро, 

Вона сіє скрізь благодатне зерно. 

Я рідною мовою пишу вірші,

Вона дивовижна й приємна душі.

Вона — культури і родини струна. 

Без рідної мови народу нема. 

Любім свою мову, плекаймо її, 

Мовою рідною співаймо пісні. 

Вона — духовні і глибинні пласти. 

Дбаймо про мову, їй цвісти і цвісти!

Оксана Козак

пʼятницю, 18 лютого 2022 р.

Всесвітня тиха АКЦІЯ "АНГЕЛИ ПАМ'ЯТІ"

 Щорічно учні Вільховецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Закупненської ТГ Кам'янець-Подільського району Хмельницької області приєднуються до ВСЕСВІТНЬОЇ ТИХОЇ АКЦІЇ "АНГЕЛИ ПАМ'ЯТІ".




Небесній сотні

 Календарний перебіг на весну поглядає,

 Соловей на світанку власні гами співає, 

 Але співи пташині із відтінком зажури,

 Щирі очі Героїв серед нот партитури.


 Розтопились сніги, напоїли надію, 

 В чорнозем український доля правду посіє.

 Монолітом ми стали за державу і волю, 

 Тільки сотні сердець нам бракує до болю.


 Юний ранок невміло загорнувся у роси,

 Розчесала печаль сиві мамині коси.

 Як же хочеться Всесвіт пригорнути до себе,

 Де на сотню зірок посвітлішало небо.


Доживіть за нас, милі,
по миті, по видиху — кожен. 
По ударові серця, по схлипу, цілунку, по сну.
Ми б самі, але сталося так, що були неспроможні 
Оту дівчинку кинути трупи тягнути одну. 

Долюбіть за нас. 
Наших маму, дітей, наречену. 
Додаруйте їм квіти, і віршів хай стане на всіх.
Ми б самі... але як тут встоїш на місці чемно, 
Коли скочив під кулі юний, відважний псих? 

Доскажіть за нас.
Не мовчіть, ну хоча би по слову. 
Бо ж набрешуть, усе перепишуть і там, і тут.
Ми могли би й без вас, але кулі летіли знову
І періщили нас — вибирали, кого уб'ють. 

Доростіть до нас.
По краплині, по мікропрозрінню, 
Дотягніться до пліч і чимдуж хапайтесь за них.
Ми стояли б, але від куль немає спасіння:
Рятував тільки Бог і пробиті спини своїх. 

Ви побачите нас, на Майдані на мить завмерши: 
Ні, це йдуть не живі — це ми, опустивши щити.
Ідемо, відігнавши в пітьму озвірілий "Беркут",
Щоб навік на Майдані зайняти свої пости.

Доживіть за нас…
Долюбіть…
Доскажіть…

Цей вірш написав у тому страшному лютому 2014 року Василь Зима. Мені він досі відлунням як заповіт. Дякую Єлизавета Жарікова за переклад на українську.
Вартові Майдану


Лист Небесному другу

Добрий вечір, небесний друже!
Можна спокій потурбувати?
Сон у мене, пробач, не дуже, 
Тому сіла листа писати. 

Ти скажи, коли хочеш, щиро, 
Як на небі тобі живеться? 
А у нас цілий день дощило 
Не на жарт, навіть зараз ллється. 

Обіцяють весну багату, 
Старі бузьки давно в дорозі. 
Вас між зорями вже багато,
Юних душ, що спочили в бозі. 

Розкажи, як небесне царство? 
За земним, мабуть, часто плачеш. 
А у нас затяжне митарство. 
Що казати? Ти й сам все бачиш.

Кожна смерть, що паде безкарно, 
Відболить, ніби сніг торішній. 
Переможці високопарні 
Поєднали святе і грішне. 

Ти пішов у небесні далі, 
Бог один може бути вище. 
А у нас посеред реалій 
Дикі танці на попелищі... 

Прощавай, тобі вже до раю, 
Зачекалися побратими. 
Я в молитві тебе згадаю.
Ми ж по духу не є чужими.

Вночі тихенько стану на коліна,
З тобою, Господи поговорю,
Як сильно люблю свою Україну
Як же ненавиджу оцю війну.

Як рветься серце за синів – солдатів
І як шматують душу ті думки
Про біль пекучу що терпить та мати
Яка простилась з сином назавжди.

Я розкажу тобі, Ісусе щиро
Як мрію про закінчення війни
Як хочу я для України миру
Щоб вже не омивалася слізьми

Щоб ті поля якими їздять танки
І навісніють гради у вогні
Знов зустрічали радісні світанки
Росою на квітучім килимі.

Щоби птахи весною прилетіли
На вільну і квітучу Україну…
Я попрошу Ісусе в тебе милий
Опіки тим синам що на війні

Хай ангели до них летять на крилах
Оберігати їхні ночі, дні…
Нехай зима морозами не тисне
Щоб не замерзли воїни добра

Що на воротах миру у Вітчизни
Хай пропаде загарбницька орда!
Поговорю з тобою я Ісусе
А потім ще до ранку не засну…

Я знаю, біля мене ти, все слухав,
Ти проженеш загарбницьку орду
І завтра на світанку золотому
Ми всі прокинемось із того сну

І зустрічатимемо всіх синів додому
І вільними стрічатимем весну!
І зацвітуть волошками простори
І защебечуть солов’ї в лісах

Не буде більше ані сліз ні горя,
Замайорить жовто – блакитний стяг
Усюди в кожнім домі, в кожнім місті
У вишиванки заквітчається земля

І буде чутно – Слава Україні
Героям Слава, честь їм і хвала!
Вночі тихенько стану на коліна,
З тобою, Господи поговорю,

Як сильно люблю свою Україну
Як же ненавиджу оцю війну.

      © Британ Галина

Юлія Мартинова - Любецька 
       "Тримайся, солдат!"


четвер, 17 лютого 2022 р.

Герб України - наша сила...

 19 лютого відзначатиметься 30—річчя з дня офіційного затвердження державного символа — Державного герба України.

Лідери учнівського самоврядування Вільховецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Закупненської ТГ Кам'янець - Подільського району активно долучилися до фотофлешмобу 

#ГербУкраїни30Хмельниччина,

проведення якого ініційовано @Департаментом освіти, науки, молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації.

Приєднуйтеся!


30 років тому постановою Верховної Ради України був затверджений один із чотирьох державних символів України – Малий державний герб у вигляді тризуба
Український тризуб уособлює зв'язок поколінь, прагнення народу до власної державності. Це символ держави, який пройшов довгий і складний шлях, утверджуючи мрію українців про соборність і незалежність.

🇺🇦 З Днем Державного Герба України!







Міжнародний День спонтанного прояву доброти

 Щороку 17 лютого відзначають День спонтанного прояву доброти. 

Мета свята – зробити людей трішки щасливішими та поширити частинку доброти навколо себе. 

ДОБРОТА - це місток, здатний з'єднати серця. Це душевне тепло, що зігріває навколишніх..

Це чиста краплинка води, яка втамовує спрагу..

 Це веселка, на краю якої кожен знайде те, чого йому дуже не вистачає в житті. Творіть добро і будьте добрішими один до одного. Нехай ваше серце завжди випромінює добро і буде джерелом щастя і доброго настрою для оточуючих, тим світлим маячком, який ніколи і нікому не дозволить загубитися в темряві смутку, злості, ненависті і хамства ...

ТВОРІТЬ ДОБРО, ДОБРОМ ВЕРНЕТЬСЯ ! 



Цікаві факти про добро:

✨ Коли людина чинить добро, в її мозку виробляються ендорфіни. Цей процес супроводжується ейфорійними відчуттями радості та спокою.

✨ Вчені стверджують, що добрі вчинки створюють певні вібрації в мозку людини, що чинить добро, та у тієї людини, заради якої вчинюється милосердя.

✨ Згідно з дослідженнями акти доброти нормалізують артеріальний тиск.

✨ Щоб ваше серце стало чуйнішим, вдихніть аромат свіжоспеченого хліба. Адже, якщо вірити британським вченим, запах свіжої випічки, пробуджує в людях відчуття доброти та великодушності.

✨ Наші вчинки доброти розповсюджуються подібно до кілець у воді. У фільмі «Заплати іншому» один з учнів доходить до висновку: якщо здійснити три добрих вчинки спонтанно обраним людям, а потім попросити їх тричі допомогти іншим, то через 21 крок кожна людина на планеті отримає допомогу.

Щоб зробити цей день добрішим, не обов’язково звершувати якісь величезні доброчинні акти, достатньо підбадьорити ближнього, зробити приємний комплімент чи просто посміхнутися!

середу, 16 лютого 2022 р.

16 лютого - ДЕНЬ ЄДНАННЯ "ОБ'ЄДНАНІ УКРАЇНОЮ"

"А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни"

                                                        Ліна Костенко

 Долучаємось до Дня єднання, та віримо у ствердження нашої нації  та зміцнення  стійкості українців перед викликами гібридних загроз та інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість українців.

середу, 9 лютого 2022 р.

СМАК ІТАЛІЇ. 9 лютого - Всесвітній день піци.

 Піца (італ. pizza від італ. pizzicare — «бути гострим») — італійська національна страва, а саме, корж зазвичай круглої форми, який покривається томатною пастою та сиром і запікається. В залежності від рецепту додають також яловичину, салямі, морські продукти, овочі, фрукти, гриби, зелень та інші. Для виготовлення піци використовують дріжджове тісто. Всі продукти для піци ріжуться маленькими шматочками, подібними один до одного. Корж для піци виготовляють руками, без допомоги валка, через що тісто стає пухкішим. Випікають піцу в печах дровами з дерев місцевих порід: каштану, клену та ін. Печі мурують з туфу (місцевої вулканічної породи). Сучасні печі виготовляють зі спеціальних сортів кераміки. Температура в печі сягає 350 °C. У печі вогонь підтримують цілодобово, за винятком часу її ремонту.

Спеціальні заклади, що спеціалізуються на приготуванні піци, називаються піцеріями. Кухар, що готує піцу, називається піцайоло (італ. pizzaiolo).

Піца поширилася всім світом і стала міжнародною стравою.





Історія піци

Винахід піци приписують давньоримському полководцеві та гурманові Лукулу. Свою популярність Лукул здобув скоріше завдяки своїм бенкетам, аніж військовому ремеслу. Неаполітанці дотепер цінують страви, які колись прикрашали його бенкетний стіл. Однією із цих страв була піца а ля наполетана — золотаво-жовтого кольору, з кислого тіста, спечена на деревному вугіллі.

Греція врівень з Італією змагається за звання батьківщини піци. У Стародавній Греції почали запікати плоскі коржі з тіста разом з начинкою з овочів, м'яса, оливок, молочних продуктів, тощо. Ця грецька піца називалася plakuntos.

Одного разу влітку в Неаполі королева Маргарита Савойська проходжувалася зі своєю родиною по парку Каподімонте. Вона неодноразово чула про піцу й вирішила, зрештою, її скуштувати. Місцевий піцайоло був дуже улещений тим, що сама королева вирішила покуштувати саме його піцу, і спеціально для неї спік піцу за новим рецептом. Відтоді піца з помідорами, сиром моцарелою та листям базиліку називається як піца Маргарита. До того ж, кольори цих продуктів: червоний, білий та зелений символізують прапор Італії.


Класичні види піци 

Піца Маргарита — для її приготування беруться певні компоненти: помідори Сан-Марцано, оливкова олія, сир моцарела, базилік, сіль.

Піца Марінара — названа на честь рибалок, які традиційно їли її на сніданок, заправляється помідорами, часником, оливковою олією, орігано.


Піца пепероні (американський варіант)

Піца пеппероні — найпопулярніша піца в Америці. Свою назву одержала завдяки начинці з пікантної італійської ковбаси пепероні. Назва ковбаси походить від італійського найменування маленьких гострих перчиків (pepperoni), і в самій Італії піца пепероні подається саме з перчиками, а не з ковбасою.

Піца ал тонно — з тунцем.

Калабрезе - основний інгредієнт - італійська ковбаса калабрезе. Ще додають цибулю кільцями та цілі чорні оливки.

Піца фунгі  — з грибами, найчастіше з печерицями.

Кальцоне (Calzone) — «закрита» піца. При її виготовленні боки піци защипують у вигляді «вареника» або «конверта». Під хрусткою скоринкою така піца повністю зберігає аромат використаних продуктів. Типовою начинкою для неї є сир рікота та томатна паста.

Біла піца (bianca) одержала свою назву завдяки тому, що до неї не додаються помідори.

Піца 4 сири (Pizza ai quattro formaggi) одержала свою назву завдяки тому, що до неї входять 4 різних види сиру.

Піца у світі 

Піца — одна серед найпопулярніших страв у світі. Найвищий рівень споживання піци зафіксовано у США. За даними національної асоціації виробників піци США сукупний річний обіг 61 тисячі американських піцерій досягає 30 мільярдів доларів, що становить приблизно загальний обсяг продажу піци у решті країн, разом узятих.

Багато народів розробили свої національні варіанти піци. У Індії до неї додають маринований імбир, фарш із баранини і соєвий сир. У Японії їдять піцу з вуграми й кальмарами, у Пакистані — з гострим карі. Мешканці Коста-Рики віддають перевагу піці з кокосами, а бразильці — піці із зеленим горошком.

До початку XIX століття існувала думка, що найсмачніша піца — солодка. Видатний кулінар Пеллегріно Артузі в своїх щоденник описує тільки цукрові варіації страви.[1]

Університет піци 

У Неаполі працює спеціалізований Університет піци. Сотні студентів з усього світу приїздять сюди, аби потрапити на двомісячні курси мистецтва виготовлення піци з подальшим проходженням практики у славетних піцеріях міста. Тут вивчають історію цієї страви, борошняні суміші, технологію готування тіста й використання деревини в печах. Місцеві кулінари вважають, що два місяці — це вкрай мало для того, щоб стати першокласним майстром піци. Вони стверджують, що навчатися треба не менше десяти років, впродовж яких треба попрацювати й мийником посуду, і навчитися замішувати тісто, і опанувати мистецтво розпалювання печі.

Піца в Україні 

В Україні піца значного поширення набула лише після отримання незалежності, а разом з тим вільний доступ і до закордонних продуктів і страв. У Чернігові перша піцерія (Піцерія "Базис") відкрилася у 1987 році. Станом на 2018 рік більшість міст і містечок України мають піцерії. Також значна частина українців пече піцу вдома. Найбільше піцерій у великих містах і на курортах.

Серед відомих мереж піцерій є як вітчизняні: «Піца Челентано» (понад 150 закладів на 2018), так і закордонні: «Domino's Pizza» (понад 30 піцерій на 2018).


Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків на космічну тематику Noosphere Space Art Challenge "Мій космічний супутник"

 Запрошую прийняти участь усіх бажаючих.


Грех Аріна, учениця 3 класу

Гжибовський Матвій, учень 2 класу

Грех Артем, учень 2 класу