Година - спогад "Одною квіткою земля бідніше стала, одною зіркою багатші небеса..."

"Життя, віддане за Україну..."

Горить свіча і в пам'яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса.

ГЕРОЇВ УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ!

 Цього дня, вісім років тому надійшла страшна звістка – загинув солдат під час антитерористичної операції Волошин Ігор Олексійович. 

 Він народився в 1969 році у с. Вільхівці на Хмельниччині, громадянин України. Захищав нашу країну в складі 30-ї окремої механізованої бригади ЗС України у званні солдата. Загинув 31 січня 2015 р. в зоні проведення АТО в Луганській області. Похований на малій батьківщині.

Найкращі з кращих падають від куль, грудьми своїми землю прикривають. Сумним набатом в селах і містах звучать слова: «Герої не вмирають!"

Шануємо. Пам'ятаємо!

Вічна і світла пам’ять герою!

26 січня 2022 р. ДЕНЬ Молитви за мир в Україні

 

25 січня 2022 року, Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київський, звернувся до духовенства та мирян творити на рівні Київської Архиєпархії УГКЦ безперервну молитовну естафету за мир в Україні.

Своє звернення владика розпочав словами з Першої Книги Макавеїв: «Бо перемога на війні не в безмежнім війську, а в силі, що походить з неба» (1 Макавеїв 3,18).

Відтак Архиєрей зазначив, що відповідаючи на заклик Святішого отця про «Молитву за Україну» закликає усіх 26 січня 2022 р. максимально долучитись до молитви як у парафіях, спільнотах, родинах так і особисто. «На рівні Київської Архиєпархії УГКЦ ми творитимемо Молитовну естафету безперервної молитви, до якої буде залучене духовенство та миряни кожного Протопресвітерства, як рівно ж монашество, молодь та духовна семінарія. Прошу всіх священників та богопосвячених осіб поширити інформацію про безперервну молитву та взяти у ній участь. Окрім участі у молитовній естафеті запрошую всіх в цей день максимально приділити час на особисту молитву (на рівні парафій та спільнот – укласти графік почерговості молитви серед парафіян)», – йдеться в повідомленні.

Безперервна молитва транслюватиметься онлайн на Facebook-сторінці Київської Архиєпархії та YouTube-каналі Живе.ТВ, тож кожен може долучитись.

В цей день Владика Йосиф також закликає до посиленого посту у наміренні миру та розквіту для України. «Нехай Господь почує наші молитви і благословить Україну миром"

Підводьтеся, любі доню і сину,

Підемо молитися в храм,

Попросимо Бога нині в цю днину

Терпіння і серцю й думкам.

ОдЯгнемо, діти, живі вишиванки,

Щоб в венах зігрілася кров,

Хай небо дарує в майбутні всі ранки

Лиш спокій і мир, і любов.

- За кого будем молитися, мамо? 

- Здивовано син запитав.

У храмі було безлюдно, бо рано

Й розп'яттю цілунок віддав.

А слідом за сином своє цілування 

Ще донечка й мама далИ,

З надією й вірою свої благання

В серцях до Творця понеслИ.

- Ох, дІточки милі, любі, солодкі,

Сьогодні помолимось ми

За землю рідненьку, за Україну,

За скарб, що нам предки далИ.

Щоб Бог дарував їй свободу і волю,

Відвів ворогів від землі,

Біди, щоб не знала, ні сліз, а ні болю,

Щоб слід не топився в кровІ!

І донечка також озвалась до мами,

Питає із дивом в очах:

- Чому лихі люди, кров'ю й мечами

В нас землю крадуть повсякчас?

Хіба в них не має ні честі, ні правди,

Ні власного клапту землі,

Чому Україну, у нас українців,

Рвуть дико й безбожно собі?

Аж дух защемило у мами сльозами,

Від болю і серце звело,

В дитячих очах такий жаль..., а зубами 

Кусала вуста, мов зелО.

Обнявши дітей міцно, міцно у храмі

Світила матуся свічу,

В скорботі була... Як годилося мамі, -

Накинула чорну парчу. 

Молитви-пісні заспівали церковні

Хористи вкраїнській землі,

Слова ж зазвучали її рідномовні,

Неначе співали святі.

І розповідь мати свою промовляла

Про нашу Вітчизну і край,

У серце і в душу дітям вкладала, 

Що вся Україна - це рай!

Рай, де є ріки чистенткі і срібні:

Дніпро, Черемош і Дунай,

Гори Карпати - містичні й чарівні

Цілують землІ небокрай.

Колядки й гаївки долають печалі,

Мов ліки, що зцілюють нас,

Роду козацького срібні скрижалі

Говорять із нами крізь час.

А мова рідненька - свята, солов'їна

З неволі давно воскреса,

Оживає із нею сама Україна -

Знеболена, але жива!

В ній соняхи сонцем в вікно заглядають

ПритЯгують щастя у дім,

Серпанком тумани у поле лягають 

Пшеницю посріблюють в нім.

Калина червона міцним оберегом

НесЕ нам любов до життя,

Молитва свята між землею і небом

Спасіння нам просить в Христа.

Вишневі сади родять щирі врожаї -

В них соком стікає любов,

Спориші у полях там пахучі, безкраї,

Барвистість казкових дібров.

І ріки медові солодять там будні,

Хліби, як небесний нектар,

Козаки і дівчата рождаються чудні -

Так Бог пише свій мемуар.

І сльози котились по щОках дитячих,

Тремтіли невинні вуста,

В цілунках матусених ніжно гарячих

Син знову промовив слова:

- Зрозумів, моя рідна і милая нене,

Життя чому тато віддав?

Він свободу і волю для тебе, для мене...

Ціною життя здобував!

Хотів, щоб його дорогі янголята

Літали на рідній землі,

Свобідні і вільні молились за тата,

Росли в материнськім теплі.

Любив Україну він більше за подих,

За подих і вільний політ,

А надпис гранітний розкаже про подвиг

Наступні ще тисячі літ.

- Помолимось, любі доню і сину,

До Бога, во ім'я душі 

Чоловіка і батька, що нам Батьківщину

Підняв на найвищі щаблі.

Бо наше святе - це є наша країна,

В ній Бог, наше серце й душа,

Милозвучно зоветься вона - Україна

І правда за нею, і віра свята!

І. Сендак 

26.01.2022

******

Уклінно сьогодні весь світ

До тебе Господи руки здіймає.

Захисти від війни і бід

Най кров землю не окропляє.

Стискається кільце з усіх сторін,

Злетілись чорними круками...

Не допусти смертей, руїн,

Будь з нашими захисниками.

В страху не можуть жити люди,

Їм треба мир і віра в майбуття.

Зібрались хмари...чути техніки звуки...

Нащо вам Україна? Нащо наші життя?

Господи, зупини навалу, орду,

Суне і суне немає кінця.

З тривогою світ поглядає на Україну,

Господи, не відвертай свого лиця!

Із іскри може розгорітися багаття,

Яке охопить увесь світ.

Єднаймося, не опускаймо голови браття,

Добро здолає зло, І зацвіте наш рід.

Підніме меч Архангел Михаїл,

Поведе військо країну захищати.

Додасть впевненості, сил,

Крильми воїнів буде охороняти.

Прийде весна І зацвіте калина,

Розквітнуть квіти, зазеленіє земля

З гордо піднятою головою стоятиме Україна,

Нащадки козаків - садитимуть поля.

  Ірина Зінковська

*******

За Тебе молюся, мій змучений Народе,

За тих хто непосильну кладь несе,

Хто береже Вітчизну від негоди

І долю її ставить над усе!

За тих молюсь, що опустили руки - 

Не вірять, не надіються уже,

У кого серце трісло від розпуки

І рана не гоїться, а тече...

За ворогів триклятих помолюся,

Що нашу кров уже віками п'ють, -

Впаду я на коліна і вклонюся:

О, Господи, без нас нехай живуть!

Прости, прошу, розумних і не дуже,

Хай покаянням просвітлиться час!

Усіх пробач - Героїв і байдужих

Й зішли благословення на всіх нас!

Богдан Іваночко

2020р.

МОЛІМОСЯ ЗА УКРАЇНІ !

І воскресне світло у пітьмі -

То молитва від сердець жива ...

Боже милий, Україну збережи

Від Карпат могутніх до Дніпра !

Простягне́ться покривало з рук 

Станемо пліч-о-пліч, як один.

Вистачить для Батьківщини мук,

Поверну́ться доньки та сини !

І воскресне правда на землі -

Україні Слава !!! Смерть навіки ворогам !!!

Боже справедливий, порятуй

Землю від не нашої вини !

Отче наш, а ти єси на небі, на землі,

Дай нам днесь із віри та меча ...

Нехай прийде воля - згине слід війни

Та від Сходу України до вершин Карпат !

Віра Юрчишин (Ніка)

Ми молимось за Україну,

за рідний край, за наш народ.

Щоб були воля й небо мирне.

Дітей благослови, Господь!

Аби ніде навал війною

щоб ворог не спровокував,

а жили з Богом і любов'ю.

Хай віра буде в нас жива.

Ми молимось за Україну

сьогодні разом з усіма.

Прийде Господь - і мир заквітне!

Холодна промине зима.

Помалу визріє весною,

улюбленого сонця вид

воскресне в душах із любов'ю.

Красу землі нам віднови.

Цінуймо час, життя шануймо,

бо все подарував Господь.

Візьмімося за руки, ну ж бо!

Молитву щиру в вись возводьмо.

Будуймо небо в наших душах,

ділімось хлібом і добром.

Для Батьківщини ще послужим,

а гідності не осоромим.

За нами ненька Україна,

а з нами завжди добрий Бог.

Він помагає пережити

хвилини болю і тривог.

Заносимо до Нього ревно

благання наших молитов.

Зішли всім Духа миру з неба,

даруй нам щастя і любов.

Сьогодні я прийшла благати,

Молити в Бога миру для землі,

Щоб жила вільно Україна-мати

І не боялись ні старенькі, ні малі.

Сьогодні, я звертаюся до Бога,

Прошу, направити любов в серця.

Нехай загубитися війни-дорога,

Бо стільки років вже ні краю, ні кінця.

Сьогодні, як ніколи дуже щемно,

Зимою гріють жовто-сині кольори.

Та знаю - з вірою, не так вже й темно,

То ангел світить нам з небесної гори.

Сьогодні цілим світом чути,

Благають із куточків різні голоси.

Я знаю! Вірю — Україні бути!

Благаю, Господи й спаси...

©️ Оксана Шевчук

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ 

Весь світ на колінах сьогодні.

Байдужих у світі нема. 

Попереду прірва, безодня,

Бо у розумінні - зима. 

Прости нас, Всевишній наш Боже!

Тобі це під силу спинить.

Ми знаєм, що грішні, не гоже

З тривогою жити щомить.

Прости, що в гріхах ми зав'язли, 

Не дбаєм про завтрашній день, 

Що добропорядність пропасли,

На зраду і підлість ідем.

На істинний путь дай вказівку,

Засій зерна правди в серцях, 

Щоб ненька була наймиліша,

Щоб в мир прямував її шлях.

О Господи, просимо щиро

Ворожість хай зникне до тла!

Хай світ іде в завтра із миром,

В новий світ любові й добра.

Нехай Україна нарешті

Без сліз, невдоволень і зла

 Із радістю в світ зможе нести

Провісників миру й тепла.

Дай шанс, дай можливість народу

Довіру твою пронести, 

Нащадкам козацького роду

Ймовірність свою довести.

Олеся Жданюк

Героїчна дума "Тернистими шляхами в ім'я держави" приурочена ДНЮ ПАМ'ЯТІ ГЕРОІВ КРУТ (епос з історичним коментарем)

 29 січня 1918

КРУТИ... А соколи юні тихо у вічність ішли...

Земля сивіла в пасмах ковили,

Ревів вітрисько в зареві туману,

А молоді, безвусі юнкери

Лиш мали Душу в тілі полум'яну.

Із Півночі хурделиця мела,

В безвладді стугоніла Україна,

Ще тільки народилась - не жила,

Та вила неустанно хуртовина.

Ніч свої ризи кинула на край,

І надщербились долі на світанні,

Просочився бідою небокрай,

Цей перший бій буде для них останній.

Нестримний вітер бив у їх серця,

Хурделя колисала колискову,

Надія лиш на себе і Творця

У стужу ненависну цю зимову.

Виднівся, в сяйві ранку, хресний шлях,

Що юнаків провадив на Голгофу,

І непосильний хрест лиш на плечах

Їх до землі прихилював потроху.

Кругом зрадливе линуло:"Розпни".

Їх тільки триста! Боже, ти мій правий!

Навколо них вогонь в снігу, дими,

А за плечима - доля їх держави.

Предчасна тризна тугою лягла,

Коли гармати розривали груди,

Та падала й скажена тут орда,

У завиванні чулось тільки:"Крути!"

Струміла кров на зранені сніги,

Тіла поклавши в материнськім лоні,

І хоч розбити хугу не змогли,

Та лицарями стали Неба й Волі.

Вогнем завзяття світять небеса

І славою віків гримлять простори,

В майбутнє проросли їхні життя,

Небесних Сотень сплочені опори! 

Olena Kindratyszyn

Хоч виє знов зима поривом лютим,

Та ми дорогу знаєм до мети.

Героїв Крут!... О, нам їх не забути,

Дзвенить їх клич – невтомно далі йти!

29 січня - День пам’яті героїв Крут. Молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху. Поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

 Вічна їм пам’ять! 

Героям Слава!

Розкинулось снігами біле поле,

А холод пробирає до кісток,

Красиві, й юні кинулись до бою,

Без жалю, ворог тисне на курок!

Сини, студенти України- неньки

До подиху останнього клялись,

Любити край, як сильні козаченьки

І мужньо бились, мужньо не здались!

 

Під Крутами в канві густих туманів

Витає дух братерства та журби.

Герої Крут, ми віримо ви з нами 

Ваш подвиг, буде в пам’яті завжди.

Леся Кесарчук

***

І поховали на Аскольдовій могилі

твій нерозквітлий,Україно, цвіт.

Спинити ворога були не в силі.

Їм і до нині вісімнадцять літ.

Під Крутами лишились вічно юні.

Червона кров скропила білий сніг

і тільки смерть зізналась їм в коханні,

бо більш ніхто зізнатися не встиг.

Осколки шматували юне тіло.

Пліч о пліч, без вагання, як один,

давали відсіч. Кат осатаніло

йшов в наступ. Бій тривав кілька годин.

Без досвіду, не рівні були сили.

В пориві вітер прапор теребив.

Позаду Київ… Ні на крок не відступили.

І жоден свої честі не згубив.

Їх, після бою, ранених зігнали.

Хурделить снігом. Вітер завива

до неба:- Слава Україні! - пролунало.

Убили тіло та душа жива…

Аскольдова могила…На світанні

їх поховали. Падав тихо сніг.

І тільки смерть зізналась їм в коханні,

бо більш ніхто зізнатися не встиг…

28.01.2022р Галина Кухаришин

Година - спогад "Нерозкриті бутони троянд" до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту

 8 -11 класи

Пройду не раз відомими шляхами,

Де страх в повітрі висне до цих пір,

І хоч усе вже поросло мохами,

Його ніхто забути не зумів.

Це Голокост – всього одне лиш слово,

Та його сенс – пекучий болі жар,

Вбивали всіх!.. старого і малого,

І мало хто життя порятував.

Дивились в вічі, не щеміло серце,

Пуста душа і всі думки пусті,

«Як можеш ти стрілять? Скажи, убивце!

Вони ж прийдуть до тебе уві сні.»

Чи їх вина, що родом із євреїв?

Чи їх вина, що не такі, як всі?

Невже ж і смерть заслужує трофеїв?

І щастя можна віднайти в сльозі?

Постане між думками знову прірва,

Над Яром смерть махне своїм крилом,

Якщо убивства - це є ваша віра,

Тоді скажіть: «Що ви назвете Злом?»

Холокост – коротке слово…

Сіре, мов весняний лід,

Та за ним людської крові

Ріки тягнуться у слід…

«Холо» - то холоднокровність,

«Кост» - то кошти за життя,

До святого бездуховність-

Їм неписана стаття.

Певно, що самі не знали

Ні любові, ні страждань

Наче псів, людей вбивали

І тягли до катувань…

Бачиш попіл під ногами?

Чи свист чути із труби?

Ми стоїм з тобою саме,

Де повинні буть гроби.

Але їм вони не треба,

Їх ховати не будуть:

Когось кинуть просто неба,

Когось – зовсім не знайдуть!

В крематоріях згорілі,

Чи розстріляні в ярах….

Гірш напевно лиш вцілілим – 

Їх вже не відпустить страх.

Як це можна все назвати?

Не трагедія…Це – ЖАХ!

Я не можу більш писати – 

В мене сльози на очах…

Всеукраїнський фотоконкурс ОНЛАЙН "МісУКРАЇНКА" та "Містер УКРАЇНЕЦЬ"

 Учасники:

Стецюк Матвій, 4 клас

Романчак Христина, 3 клас

Какула Ангеліна, 6 клас

Поетична сторінка

УКРАЇНЦІ

Це лише здається, що ми тихі й сірі

І зігнуть нас можна, як кому збагне.

Ще ніхто не знає нас у повній мірі

Й думає, що щастя на біді сягне.

Ми – народ великий і терплячий в праці.

Древнії святині бережем в серцях.

І свою свободу піднести на таці

Нас не спонукають навіть і в мерцях.

До ярма ми звикли та носить кайдани,

Тільки душі наші все ж не закувать.

Візьмемось за руки, вийдем на майдани –

Не дозволим рід наш й правду зацькувать.

Ні мужі державні, ні заморські гості

Голос не зуміють відібрати в нас.

Вбитий, він воскресне навіть на погості,

В величі та славі зійде на Парнас,

Бо живуть у ньому і Тарас Шевченко,

Й Лесі Українки запальні слова,

І багато інших – Воронько, Костенко…

Тож народний голос – не сліпа сова.

Може, і здається, що ми тихі й сірі

І зігнуть нас можна, як кому збагне,

Бо ніхто не знає нас у повній мірі

Й думає, що щастя на біді сягне.

Ми – народ великий і терплячий в праці.

Древнії святині бережем в серцях.

І свою свободу піднести на таці

Нас не спонукають навіть і в мерцях!

                                    Валентина Сень

Лист матері до сина 💙💛😔

Сину мій,солдате мій, сокіл синьоокий,

Як поїхав ти із дому- втратила я спокій!

Я не хочу навіть їсти, вночі важко спати,

Бо не для війни синочка народила мати!

Стільки я с тобою,рідний, ночей не доспала,

Тихо в ліжечку малому тебе колисала. 

Я ж тебе, синочку милий, під серцем носила,

Від біди й лихої долі пильно боронила,

Виріс швидко ,мій голубе,став уже солдатом,

І пішов свої країну рідну захищати.

Ми живемо, все спокійно. Сидим в теплій хаті.

А чи ти там бачиш сон? Де лягаєш спати??

У холоднім, сирім полі? У мерзлих окопах?

Вже від грубих берців певно мозолі на стопах.

Що їси там, що там п'єш? Чи ти не голодний?

Захищать свою країну- вчинок благородний...

Я за тебе тут,мій рідний, кожну ніч молюся,

Твої фото у альбомі часто я дивлюся...

Знов сьогодні не спокійно. Чула у новинах,

Що снайперська вража куля солдата убила ...

Як же довго я чекаю вісточку від тебе,

Лиш живим ти повернися- більш мені не треба!

Ти писав, що ще одного вбили побратима,

Що лишилась у нього вдома маленька дитина...

А пани наші жирують, по курортах скачуть!

Доки матері й батьки тут за синами плачуть.

Немає взагалі їм діла до нашої долі,

Їм потрібна лише слава, плювати на волю....

Своїх же дітей чинуші везуть за кордони,

Не існує для них честі і нема закону....

В телевізорі концерти, наче все чудово,

Їм не знати,скільки сліз виплакали вдови...

Знаю,ти просив, синочку,щоб я не журилась,

Щоби я не нервувалась і за вас молилась,

" Мам, ще би день прожити і ніч протриматись,

Не пустити вражу силу далі пробиратись"

А у нас тут все як завжди. Треба йти по дрОва...

Хату треба" протопити", видоїть корову...

Тато передав привіт . І сестричка Люся,

Все,кінчаю я листа. За нас не хвилюйся ...

Задзвеніла в хаті тиша. Заплакала мати

Скільки буде ще війна клята ця тривати?

Боже ,бережи країну від тої вражини,

Щоб солдатів дочекались мами і дружини...

Автор вірша-Аліна Шкрьоба-Грищенко

 Я ВИШИЮ ЩАСЛИВУ УКРАЇНУ

Яскраве сонце заглядає у вікно

У голці нитка  у канву   пірнає

Молитва з думкою лягли на полотно

Душа в тривозі плаче і страждає

Я вишию добро, любов і мир

Пшеничне поле, у гаю калину

Читаю, перечитую псалтир 

Я хочу бачити   щасливу Україн

Я вишию…-А поки що молюсь

Бо не береться  голка в мої руки

За неньку Україну я боюс

Над нею зграями літають чорні круки

Я вишию усмішку на вустах

І кетяги червоні калинові

Я нажену свої тривоги й страх

Й розвію  з вітром думи полинові

Я небо світле вишию добром

Щоб ні хмаринки…- Чисте і ласкаве

І ясне сонечко над  Тірасом – Дністром

Я вишиватиму…- Усі залишу справ

Дивитимусь  через  велике скло

Бо вже від сліз погано бачать очі

Не підпускаю в серце  й душу зло

Але грішу…-І молюся щоночі

Двох голубів я вишити візьмусь

Я їм вклонюся…- Стану на колін

Про МИР благатиму…- Іконам приклонюсь

Я вишию щасливу УКРАЇНУ.

********

- Скажи ,що це не ти!!!

Вона кричала...!!!

І била домовину беззупинно.

А потім дико, дико цілувала,

І пригортала рідную дитинку..

Втрачала розум..піднімала сина.

Волосся рвала..і кричала в небо..

- Не зааабирай..!!Залиш мою дитину!

Іде Великдень,забирать не треба..

Твій Син воскресне,Господи, Воскресне!

Прости за богохульство..не хотіла..

А мій маленький..у землі замерзне!

Лиш свічечка зігріє його тіло..

І так ридала,що дощем полило..

То Господь Бог ридав у небі, тоже.

- Пробач, матусю, Ангели не встигли,

Ми тут синочку, у раю поможем.

Війна проклята!Що ж ти наробила?!

В країні вже Великдень на порозі.

А мати плаче ,на могилі сина,

І помогти їй, вже ніхто не в змозі..

Світлана Дубницька

ДЯКУЮ ТОБІ, МІЙ ЗАХИСНИКУ! ❤

Слова пронизують папір, 

Недосконало та, як вмію. 

Для тебе знову новий твір -

Солдате наш! Наша надія! 

Слова підтримки - всі тобі! 

Слова поваги і пошани. 

Ти в свої роки молоді, 

За нас болючі маєш рани. 

За нас. За наш спокійний сон, 

За те, щоб діти йшли до школи. 

За Україну. За її кордон, 

Який ти не здаси ніколи. 

Я хочу, щоб солдате знав, 

Що в тебе вірять і чекають. 

Для кожного ти братом став, 

За тебе кулаки тримають. 

Не автомат в руках тримаєш, 

В руках у тебе - наше небо. 

Надіюся, ти пам'ятаєш -

Країна молиться за тебе. 

Ти - міст поміж добром і злом, 

Ти - щит, що від біди ховає. 

Допоки карлик із чортом, 

На Україну зазіхає. 

Ми на своїй, святій землі!

За нас поля і полонини. 

Нехай почують у Кремлі -

Не станемо ми на коліна! 

За нас Шевченко і Сірко! 

За нас Богун, за нас Хмельницький! 

За нас Сосюра і Франко! 

За нас Патон, за нас Шептицький! 

І головне - за нас сам Бог! 

Бо наша справа - вона права! 

Ми - на порозі перемог! 

Ми - вільна, молода держава! 

А ти - нащадку Сатани, 

Із пекла в пекло й повернешся. 

Тебе клянуть твої ж сини, 

Останні дні свої смієшся. 

Не вічний бал! Програєш ти! 

Бажаю я, щоб в снах ти бачив, 

Лише хрести, хрести, хрести! 

І тих, хто через тебе плаче. 

Щоб ти пізнав увесь той біль, 

Що через тебе люд отримав. 

Щоб в саму люту заметіль, 

Цей світ ти назавжди покинув. 

Щоб і земля не прийняла, 

Твої мерзенні кості й тіло. 

Щоб в казані де лиш зола, 

Твоя душа вічно горіла. 

Щоб перервався весь твій рід, 

Щоб у століттях ти згубився.

Провіснику кривавих бід,

Без тебе б світ перехрестився.

Солдате наш! Наш оберіг! 

Ти знай, що ми завжди з тобою! 

Вернись, прошу, на свій поріг , 

Коли покінчимо з війною. 

Благаю, встояти зумій!

І втримай наше, синє небо. 

Солдате наш! Солдате мій! 

Ми молимося тут, за тебе! 🙏🙏🙏

Автор: Віолетта Кравченко

Благослови, Боже, рідну Україну,

Всіх її героїв у віках прослав,

Щоб діждались сім’ї батька, доню, сина

Війн і лихоліття, Господи, позбав.

Відведи від краю орди чужоземні,

Хмари лиховісні, Боже, розжени,

Щоб сіяло сонце у ясному небі,

Мрії всі на краще, Господи, здійсни.

У скрутну годину будь із нами поряд,

На достойні справи, Боже, наставляй,

Утамуй печалі, вбережи від горя,

Віру і надію у серця вселяй.

Благослови, Боже, всю мою родину,

Від лихого й злого спаси й сохрани,

Подаруй нам долю світлу, незрадливу,

Пошесті, хвороби й біди відверни.

Укріпи нам сили і зміцни здоров’я,

За гріховні вчинки і слова прости.

Господи, благаю, з Божою любов’ю,

У щасливе й мирне завтрашнє веди.

Боже милосердний, праведні дороги

Укажи в майбутнє, на усі часи,

Щоб не знати болю, воєн і тривоги

Всі шляхи в прийдешнє нам благослови.

Анатолій Лазаренко

День обіймів. Фотоколаж "Найрідніші обійми"

 Сьогодні жителі різних країн відзначають 

добре свято — Міжнародний день обіймів.

Його святкують двічі на рік — 4 грудня і 21 січня. День обіймів заснували ще в 1970-их роках у Австралії, але він став популярний у всьому світі.

Обійми — це не тільки приємно, але і корисно. Обійми сприятливо впливають на людину в багатьох проявах і навіть можуть допомогти втамувати біль.

Зінькевич Ірина та Олександра

Волошин Анастасія

Зайцева Єлизавета

Бужак Вадим

Васильків Максим

Костич Ілля

Мандрик Олександр

Сіньковський Ілля та Іван

Романчак Христина

Когут Вероніка

Грех Артем, Аріна, Ольга

Літературно - пізнавальний дайджест до Дня Соборності України "Нам берегти ТЕБЕ, Соборну і єдину, і нам ТВОЮ історію творить!" (6-8 класи)

 ... і обнялися береги

одного вічного народу!

Єднаймося

Українці! Єднаймось думками,

Українці! Єднаймось серцями.

Збережіть для нащадків державу,

Не загубіть її в чварах своїх.

Тільки в єдності ми нездоланні,

Тільки в єдності міць,наша сила.

Тільки в єдності нас не скорити,

Тільки в єдності виростуть крила.

Якщо станем пліч о пліч в єднанні,

Подамо один одному руки.

Та покажем,ми сильні в братанні,

То пощезнуть ті ворони-круки.

Якщо будемо праведні в слові,

Над усе Україну любити.

На коліна ніхто не поставить,

Нашу волю нікому не вбити.

Якщо будемо битись лобами,

Україну свою шматувати,

Ниці душі в продажності гріти,

То ніколи добра нам не мати.

Якщо будемо страх нагнітати,

Та посіємо зерна розбрату.

Клятий ворог чекає на це,

Щоб зайти грязним чоботом в хату.

Українці, забудьте про чвари,

Не прогавте у чварах країну.

Один одному руки подайте,

Україна в біді, пам'ятайте!

Автор Алла Шаламай

Фото флешмоб "Обійми Україну теплом своїх сердець"

Моя Україна - об`єднані руки! 

Соборності сила і сльози розлуки... 

Оголені нерви і краплі калини. 

Недоспані ночі на сході руїни... 

Веселка і мрія в дитячих малюнках, - 

щеб мир той відчути, обіруч - до злуки. 

Повернення світла очікує мати. 

Одна - в надвечір`я... Пора зимувати... 

Запалена свічка в долонях озветься: 

Уся Україна - у кожному серці. 

Новорічно - різдвяний Хмельницький вражає...

 Лідери учнівського самоврядування сьогодні цілий день драйвували. Спочатку -  кінотеатр імені Т. Г. Шевченка, потім розважальний центр "Дитяча планета", а далі  довгождана ковзанка та новорічна  ялинка на феєричній стометрівці.

Новорічно - різдвяний Хмельницький вражає!

"Навчися радіти життю, а вже життя навчить тебе всьому іншому". 

                                                               Олег Рой