ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАГАТОЖАНРОВИЙ ФЕСТИВАЛЬ - КОНКУРС МИСТЕЦТВ «Україна – ЦЕ ТИ!»

 8 квітня 2022р. м. Одеса

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАГАТОЖАНРОВИЙ ФЕСТИВАЛЬ - КОНКУРС МИСТЕЦТВ «Україна – ЦЕ ТИ!»

Учасники: вокальний дует "Шарм"

Закрийте небо над Україною

 Закрийте небо... Просить Україна..❌✈️❌

Закрийте небо .. Просить весь народ..

Чого чекаєте... Мовчатиме руїна?!

Чи упевняєтесь, що є на небі Бог?

Закрийте небо, молять щиро діти,

Ви, люди сильні, світу усього,

Чи ви не бачите, що в’януть, наче квіти,

Вони без світла у підвалах… Ще чого..?

Чи мало пролилося в землю крові?

Чи ви не тонете іще у морі сліз?

То де ж той прояв милості, любові,

То де ж обіцянка із гарних сотні слів.

Чи вже серця людські настільки скам‘яніли,

Не відгукнуться на прохання врятувать -

Дітей, що ще живуть... Що жить хотіли…

Та ворог їм завадив розквітать…

Закрийте небо... Просить Україна…

За нею вся Європа... Увесь світ...

Невже одна страшна недолюдина

Змогла всіх залякати… Підкупить…

Закрий нам небо, Боже милостивий,

Просим Тебе прости нам всім гріхи, 

Почуй нас, Ти Єдиний і Всесильний,

Бо люди чуть не хочуть... Чи глухі..

Чи так бояться втратить свою владу

Й готові жертвувать життям жінок, дітей,

І закривають очі на криваву правду

Отак буває, Боже, між людей..

...Закрий нам небо, Господи, руками.

Молитви щирі, Боже наш, почуй,

Спаси дітей… Мирних людей… І храми..

Не дай торжествувати в світі злу…

Лариса Юсковець-Сєрікова

Молитвою, небо тримаю,

Руками, відводжу біду,

Я сили такої не маю,

Щоб кулі спинять на льоту.

Ти Господи, мій найсильніший,

У Тебе, могутність така,

Що Землю, Ти можеш прикрити,

Лиш в Тебе, така є рука.

Я прошу Тебе і благаю,

Прикрий Україну мою,

Бо іншого Бога, не знаю…

Народ, щоб не гинув в бою.

Ісусе, Ти мій найрідніший,

Прости всі провини мої,

Спаси, мій народ український

Що гине в жорстокій борні.

Він, землю свою захищає…

Домівку, родину, сім’ю,

Країни чужої, не знає,

Тебе, лиш про це, я молю!

Із болем в серці молимось за Україну,

І зносим руки до Бога Отця.

Схиливши голову падемо на коліна,

Благаєм зглянутись над нами небеса.

Зішли нам ласку Отче всіх народів,

Твій син страждав вмираючи за нас.

Згрішили Господи!Спаси,очисти серце,

Ми просимо:"Пробач, пробач, пробач!"

Благаєм Боже зупини страждання,

Бо Ти єдиний твориш чудеса!

Помилуй нас, прости нас грішних.

В твоїх руках наше ,Боже життя!

12.03.2022

Галина Вінярська

Боже, закрий наше небо!

Бачиш: нема більш кому!..

Ми більш нікому не треба -

Лише Тобі одному!

Боже, дай ніч зночувати!

Дай не пролити нам кров!

Стань, розпрости над солдатом

Свій всемогутній покров.

Бачиш: весь світ захитався -

І тільки ми стоїмо!

Жоден із нас ще не здався

У московитське ярмо.

Але ж ми, Божечку, люди -

Хоч і б'ємОсь, як боги!

Хай з нами Дух Твій пребуде,

Хай упадуть вороги!

В яму, яку нам копали

Сотні і тисячі літ -

Щоб наше небо не впало,

Доки мовчить цілий світ...

Автор Валентина Матвіїв

Малюнок з Інтернету

З нами Бог! З нами Україна!

 Не знаю хто написав - не я. Але круто, дуже круто! 👌👌👌

Привіт, світе!

Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраіля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн.

Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі.

Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?

Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір’ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше.

Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили.

Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили.

Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили.

Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні💙💛

О БОЖЕ, ХАЙ НА МИР ЙДЕ, НА ТЕПЛО…

О Боже, хай на мир йде, на тепло,

В людей стомились і душа, і тіло,

Не цінували щастя, що було –

Лише тепер ми, грішні, зрозуміли,

Який нам дорогий наш рідний край,

І тиха стежка, за село повита,

О Господи, всі просять – миру дай…

Землі, яка завжди ростила жито.

Щоб ластівка під стріху – на добро,

Майбутнє – днем новим благословиться,

Не танк по полю щоб… а хлібороб,

Не з кулями земля щоб… а в пшениці…

Обрати дай одну із тих стежин,

Що буде без жорстоких та лукавих..

О Боже, Україну збережи –

Скінчи війну безжальну цю, криваву.

 автор: Білоозерянська Чайка

Я так пишаюсь вами, українці,

Ви неймовірні – золоті у вас серця.

Ми разом, а не кожен поодинці,

І нам свобода наша до лиця.

Я так пишаюсь вами, українці,

Ви згуртувавшись, об’єднали цілий світ.

Зібравши власні сили по краплинці,

Читаючи Шевченків Заповіт.

Я так пишаюсь вами, українці,

Ви особливі, це не змінюють роки.

Хоч наша біль не на одній сторінці,

Та слава – неодмінно на віки.

© Наталія Кішовар (Черній)

На цій планеті миру дітям треба,

сади весняні і шматочок неба...

Комашку в лузі, жабку на ставку,

веселку в хмарах, замок на піску...

На цьому світі дітям треба ласка...

Щоб в кожного --сім'я... вечірня казка...

Матусин усміх, татове плече,

бабуся, що завжди усе пече...

Дідусь, який майструє годівнички...

Свята різдвяні... Братики й сестрички...

ЛялькИ, машини, кубики в кутку,

на день народження -- всім торта по шматку...

І шепіт колискової на вушко,

м'яку піжаму, кіндер під подушку...

І місяць за фіранкою щоночі,

кота, що має зеленаві очі...

І фарби акварельні, щоб для втіхи...

І гОйдалку, що під старим горіхом...

Кораблик паперовий, гумачки,

калюжі по коліна, будяки...

Льодяники, морозиво, щербет,

і, особливо схований, секрет ...

У жменях -- сміху, радощів, пісень...

Щоб янгол вберігав вночі і вдень...

На цій планеті...

Щоб без воєн і без крові...

Дай ,Боже, дітям миру і любові...

07.01.2022.

Людмила Галінська

Тримаймось разом,

Чуєте, тримаймось!

Болить, до серця і кісток

Але нізащо не здаваймось,

Борімося — до перемоги крок!

Молімось разом,

Чуєте, молімось!

Нехай лунають всюди молитви

І разом єдності учімось,

Сьогодні українці - сестри і брати!

По крові, духу, витримці і мові,

Хай солов'їна стане на віки,

Здобудем перемогу в ріках крові,

Бо єдність — наша сила і лікИ!

ПрийдЕ весна й затихне небо,

Цвістиме рясно український сад.

Хтось скаже: "рідний, як без тебе",

Чиїсь батько, чоловік чи менший брат...

Я щиро вірю, Україна буде,

Незламною на цілий світ!

Тримаймось купки, милі люди,

Аби продовжився наш рід!

©️ Оксана Шевчук

ЛЮБИ СВОЮ МОВУ!

Люби свою мову, прославляй рідне слово, 

Бо мова — це пам'ять, це скарб, джерело,

Країни культура і держави основа,

Це ангела Божого світле крило.

Плекай свою мову — серцевину народу.

Не можна втрачати надбання віків.

Борися за мову, як за волю й свободу,

Бо мова чужа — це "язик" ворогів.

Цінуй свою мову — це історія роду.

У душі рідна мова вічно жива.

Не буде без неї в нас держави й народу.

Вчи мову батьків, милі серцю слова.

Це цурайся ніколи вкраїнської мови,

Неси красоту її дочкам й синам.

Скидай з вуст своїх мовні кац&пські окови!

Для нас рідна мова — це свято, це храм.

Бережи свою мову — глибинну криницю

Невтомної мудрості всіх поколінь.

Шануй її гідно — цю безцінну скарбницю,

Вивчай її і пізнавай глибочінь.

Не втрачай рідну мову, люби її серцем.

Співає вона, як в гаю солов'ї,

Наповнена щастям і любові озерцем —

Тож хай процвітає у кожній сім'ї!

Оксана Козак 

02.04.22

Проект "Кімнатні рослини"

Квіти, квіти… Чарівні квіти,

Кольорові, великі й малі…

Ви умієте душу зігріти,

Бо й самі ви — душа землі.

 Осика Ілля, учень 6 класу

Какула Ангеліна, учениця 6 класу

Лісніцький Олег,  учень 6 класу

Когут Вероніка, учениця 5 класу

МИ - НЕЗЛАМНІ!!! У цьому переконався увесь світ.

 Бог не виїхав з України 

Він лишився ось тут серед нас...

Там, де наші міста в руїнах,

Там, де промінь надії погас... 

Бог не виїхав з України,

Він в підвалах, в Церквах, в метро,

Де схиляємо ми коліна...

Розкриває Святе шатро.... 

Бог не виїхав з України,

За опертя солдатам став..

Він між ворогом зводить стіни ,

Його кулі не раз спиняв... 

Бог не виїхав з України,

Як під обстрілом знову ми,

Закриває крильми Своїми ...

Він рахується зі слізьми.. 

Бог не виїхав з України,

Плаче з нами...Йому теж болить..

В Бозі тільки нема переміни,

Він той Самий , завжди... кожну мить... 

Бог не виїхав з України,

Він сьогодні із нами є...

Кожне серце для Нього- цінне...

Сил , терпіння ще додає.... 

До останньої навіть битви,

Буде поруч... не відійде...

Чує кожну просту молитву...

Поміч наша - Ім'я Святе... 

Залікує народу рани,

Відбудуються знов мости...

Вірю: спокій і мир настане,

Зможе Бог всіх людей спасти... 

Ворогів відведе далеко,

Не допустить Вкраїні зла...

Прилетить до гнізда лелека...

Інші вернуться до села... 

Заспіває ще хор солов'їний,

Ще настане прекрасний час...

Бог не виїхав з України,

Він ніколи не лишить нас 🙏

(Наталія Мартинюк 05.03.2022)

Про мову дуже багато написано.

 Мій вірш для тих ,хто вагається -- вчити чи нема різниці...

В моїй милій Україні, мова -- солов'їна...

І цей скарб передаємо від батька до сина,

Від матусі - до донечки, від бабці - до внуці,

Від квітОк - до бджілки на зеленім луці... 

Рід наш давній.Український.Мова - квітка  

                              роду.

Чиста. Світла . Соковита, як нектар із плоду.

Пахне сонцем. Пахне житом, диво - 

                          колосками,

Вишнями і грушами, стиглими садами...

Достигає попід осінь в кетягах калини,

Квітне мальвою під тином, в пісні       

                          журавлиній...

В чорнобривцях її запах, в полинах і м'яті...

А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.

Нею мама нам співала перші колисанки,

Хрестом долю вишивала звечора до ранку.

Заплітала у косички стрічки волошкОві,

Щоби мови не цурались і жили в любові...

Нею бабця все молилась, Бога прославляла

Хліб місила, усміхалась... і поклони клала.

Мова -- серце України. В ній є наша сила.

В кожнім слові -- код таємний. То -- є наші 

                                крила...

Кожне слово -- як пацьорка, а разОм --        

                              намисто...

Знаєм мову -- будем жити! Вчіться,    

                            товариство...

29.04.2022

Людмила Галінська

Ми просто люди...Просто люди ми!

Свої в нас мова,Бог і Батьківщина.

Злітаєм в небо синіми крильми,

В нас найдорожче - Віра та дитина..

Ми просто люди.Інші..Ми не з тих,

Що з сліз криваву заварили кашу.

Світ розділився на іуд й святих,

Останні вперто обминають Рашу...

Ми просто люди...Із своїм життям,

Ну чим сусідам з боку завинили?

Загнали бомби світ наш в укриття ,

І стигне кров вселенська в серці й жилах.

Ми -українці! Бачиш в цьому гріх?

Загрозу бачиш ,нелюде проклятий?

Ступаєш кирзяком на мій поріг!

Яка тебе вродила,враже,мати?

Ми просто люди.Воїни добра!

Із нами Бог воює полем битви.

Не висушити воду із Дніпра, 

Як не спинити нашої молитви!

За нами правда!Світло.І земля,

Яка горить під вашими ногами.

Я не боюсь" послати" корабля!

Бо в нашій формі Бог.Весь світ із нами!!!!