понеділок, 26 лютого 2024 р.

Леся Українка - геній тендітної незламності

 "Я буду крізь сльози сміятись..."

 25 лютого 1871 року народилася Леся Українка. 

Щороку в цю дату ми згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.

У творчій спадщині Лесі Українки - патріотична та любовна лірика, драми, поеми, збірки українського фольклору, публіцистичні твори. Леся не тільки писала власні твори, але й займалася колекціонуванням і збереженням творів народної творчості.

Сьогодні лідери учнівського самоврядування знайомилися з творами Лесі Українки  української поетеси, письменниці, драматургині, громадсько-політичної діячки.

ЦІКАВО ЗНАТИ!

10 маловідомих фактів про Лесю Українку...

1. Перші півроку життя Леся провела з батьком – у Ольги Косач після народження доньки розвинулася анемія і вона поїхала лікуватися в Європу. Петро Косач на цей час узяв відпустку і цілком зосередився на опіці над старшим сином Михайлом та Лесею, фактично, врятувавши її від смерті.

2. У Лесі та Михайла був особливий духовний зв’язок. Їх в родині навіть називали спільним іменем Мишелосіє. Також Лесю часто називали Зея, Зеєчка – за назвою сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), бо вона була тоненька і тендітна, як стебло кукурудзи. В Колодяжному, де пройшло дитинство і юність поетки, вона товаришувала з сільськими дітьми, зустрічала череду, купалася в озері, потайки бігала до лісу, заступалася за селян, якщо худоба чинила шкоду.

3. З дитинства була допитливою. Читати навчилася в 4 роки, у 5 почала писати драматичні твори, в шість – майстерно вишивала. У 9 років написала перший вірш «Надія» під враженням під враженням від засудження тітки Єлі (батькової сестри Олени Косач) на заслання до Сибіру за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна. У 12 років переклала Гоголівські «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Псевдо «Українка» запозичила від рідного дядька, Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». Вперше так підписала свої вірші у тринадцять років у львівському часописі «Зоря», а в чотирнадцять опублікувала першу поему «Русалка».

4. Могла стати першою в Україні жінкою-композитором, мала абсолютний слух і надзвичайний хист до музики. У 5 років почала грати на роялі і написала власну музичну п’єсу. Грати вчила спочатку батькова сестра, Олександра Косач-Шимановська, потім – перша дружина Миколи Лисенка Ольга о’Коннор. Але хрест на кар’єрі поставила хвороба – після чергового загострення у Лесі було видалено частину вражених хворобою кісток і дівчинка кілька місяців провела в гіпсі.

Також Леся прекрасно малювала, зокрема й морські пейзажі, деякий час брала уроки у Київській рисувальній школі Олександра Мурашка. Її називали першою жінкою-мариністкою в українському мистецтві. На жаль, збереглася лише одна картина Лесі Українки олійними фарбами.

5. Родина Косачів належала до аристократії, але при цьому всіляко підкреслювала свою українськість. Усі змалечку розмовляли українською, діти носили народні строї. У Києві початку ХХ століття, коли після вбивства Олександра ІІ почався період реакції, таких родин лишилося тільки три на всю столицю: Лисенки, Старицькі і Косачі. До речі, у 1903 році в Полтаві на відкритті пам'ятника Котляревському, де зібралися видатні письменники та громадські діячі, мама Лесі Українки, Олена Пчілка проігнорувала заборону виступати українською і звернувся до присутніх рідною мовою.

6. Леся Українка була надзвичайно працездатною. Свою «Лісову пісню» вона написала за 12 днів. А поему «Одержима» – за одну ніч, перебуваючи біля ліжка помираючого Сергія Мержинського. Загалом повне зібрання творів Лесі Українки становить 14 томів. Найперша ж збірка «На крилах пісень» побачила світ у березні 1893 року у Львові за сприяння Івана Франка – наклад книги тоді був лише 500 примірників.

7. У ніч з 17 на 18 січня 1907 року на київській квартирі Косачів поліція провела обшук, вилучивши 121 брошуру соціалістичного змісту, що належали переважно братові поетеси. Лесю Українку та її сестру Ольгу заарештували і протримали у відділку ніч. З того часу Леся Українка опинилася під негласним наглядом поліції – навіть для поїздки в Колодяжне вона змушена була давати заяву поліції. Цензура не раз забороняла її твори – більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном Російської імперії: на Галичині чи в Буковині, які тоді входили до Австро-Угорщини.

8. Чоловік Лесі Українки Климент Квітка був молодшим від неї на 9 років і теж хворів туберкульозом. Довгий час Леся жила з ним «цивільним шлюбом» – повінчалися вони тільки в 1907 році, під тиском родини. В останні роки підтримувала чоловіка, заробляючи на життя та лікування перекладами та приватними уроками.

9. Климент Квітка пережив Лесю на 40 років, присвятивши життя збереженню її пам’яті. Вони зблизилися на ґрунті захоплення фольклором, разом бували у фольклорних експедиціях. Сама Леся Українка знала більше 500 народних пісень, і їхнє знайомство почалося з пропозиції записати ці пісні. Пізніше Лариса Косач-Квітка дала 300 рублів на організацію фольклорної експедиції Філарета Колеси, в ході якої були здійснені унікальні записи на воскові валики виступів кобзарів. На одному з таких валиків Климент Квітка записав голос Лесі Українки – цей валик зберігся до нашого часу.

10. Пам’ятники Лесі Українці є в Києві, Луцьку, Ковелі, Новограді-Волинському, а також в Торонто, Клівленді, Батумі, Саскатуні, Телаві та багатьох інших містах світу. За значний внесок Лесі Українки в українську літературу, її ім’ям у 1970 році назвали астероїд — «2616 Леся».

Автор: Наталія Колісніченко











неділю, 25 лютого 2024 р.

25 лютого - День української жінки

Вітаю прекрасних, незламних, наших

українських жінок ❤️


З Днем української жінки! З Днем українки!

      25 лютого - День української жінки (День українки) - на честь дня народження найвідомішої української письменниці та громадської діячки Лесі Українки. Маємо своє українське свято, щоб вкотре продемонструвати світові не тільки національну колоритну красу українського жіноцтва, але й нашу велич, силу, мужність, готовність на самопожертву й героїчну боротьбу зі всяким злом, що схоче посягнути на все те, що нам найдорожче : на наших дітей, сім'ю, родину, дім, землю, країну!

В Україні жінка - кожна берегиня.

А на грудях хрестик - оберіг-святиня.

Кожна є голубка - вірна і кохана,

Кожна є, як янгол - і сестра, і мама...

Кожна є, як квітка - гарна і цілюща,

В серці кожна має віру невмирущу.

Кожна є, як зірка - вогник благодатний,

Що в тяжку годину на пожежу здатний.

В кожній - сила роду, а в молитвах- чари,

Їх бояться відьми і усі мольфари.

Кожна, як колиска - береже родину,

Плаче у скорботах за свою країну.

Вишиває долю сонцем і нитками,

Щоби колосились ниви колосками.

Хрестики рівненькі - жовті та блакитні,

Як хоробре військо - сильне й непохитне.

Кожна сіє квіти - у душі й на грядках,

Варить борщ і знає до Різдва колядку.

Кожна -- намистинка, а разòм - намисто.

Бачить наші сльози матінка Пречиста.

Поки є на світі українська жінка -

Пахне світ вишнЯми, маком і барвінком,

Пахне хлібом, паскою, дичками-грушкàми,

Миром і любов'ю - Господа дарами...


Людмила Галінська.



суботу, 24 лютого 2024 р.

Міжнародний конкурс мистецтв "Обдарованість року"

 Учасники: лідери учнівського самоврядування 

Номінація: відеоролики





Всеукраїнський багато жанровий патріотичний конкурс мистецтв "НАЩАДКИ КОБЗАРЯ"

 Учасник: Стецюк Матвій ( номінація: художнє читання)



Нагадую тим, хто забув або не знав...

Відкриваймо для себе СПРАВЖНЬОГО
 Тараса Григоровича Шевченка.

☑️Він був АКАДЕМІКОМ Імператорської академії мистецтв у Петербурзі!
☑️Створив понад 1300 картин, пейзажів і гравюр.
☑️Був обдарованим скульптором.
☑️Викладав живопис у Київському університеті.
☑️Був успішним і затребуваним художником-портретистом.
Замовити в Шевченка портрет (свій чи членів родини) мали за честь відомі діячі культури, представники найвищої знаті, найшанованіші люди.
☑️Елегантно і зі смаком одягався, але ніколи не соромився свого походження.
☑️Зустрічався й товаришував з найвидатнішими людьми своєї епохи.
☑️Харизматичний, ерудований, талановитий оповідач, любитель пожартувати, він був «зіркою» культурного товариства Петербурга та Києва.
☑️Вільно володів іноземними - польською, французькою, німецькою, російською - мовами.




730 днів НЕЗЛАМНОСТІ...

Не дай нам Боже втратити країну.

Небесний Отче бережи її від зла.

Моліться люди всі за Україну,

Щоб Батьківщина у дітей була...

 
     

          10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України. 24 лютого 2022 року росія здійснила повномасштабне вторгнення, Кремль хотів остаточно знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. 

         24.02.2022 – день, який жорстоко розділив наші життя на «до» та «після»…

        Це 2 роки важкої боротьби за своє право на життя та спокій. Це 2 роки сліз та болю, довгих розлук та страху за своїх близьких. Це 2 роки тривог за вікном та у душі, постійних обстрілів та переживань. Це 2 роки жахливих втрат та цінних перемог.

           Та все ж наш народ бореться, живе та буде жити. Ми – незламні, коли разом. Ми конвертуємо наш біль у помсту, а любов та віру у перемогу – у найсильнішу зброю.

         З вдячністю стаємо на коліна перед нашими захисниками – земляками, перед усіма воїнами ЗСУ, представниками усіх силових підрозділів, добровольчими формуваннями, волонтерами. Ми вдячні кожному, хто обороняв, обороняє та буде обороняти нас.

Царство Небесне, героям, які захищають нас з неба.

Слава Героям України, Слава українському народу, Слава Україні! Ми вистоїмо! Ми переможемо!

Два роки тому всі ми прокинулися в іншій реальності. Хоча гібридна війна з росією тривала ще від Революції Гідності, повномасштабне вторгнення буквально перевернуло свідомість переважної більшості українців та стало потрясінням для цивілізованого світу. Повірити, що у ХХІ столітті всередині Європи повториться щось таке ж, як і на початку ХХ, було абсурдом, але стало жахливою реальністю. 

Щодня в Україні гинуть люди та відбуваються масштабні руйнування. Кожне втрачене життя — це трагедія, що не може мати вираженої вартості. Натомість збитки інфраструктури на середину лютого сягнули більше 500 мільярдів доларів — це майже в 12 разів більше, ніж весь наш бюджет на поточний рік. 

Війна безумовно торкнулася кожного з нас та ні на мить не знижує рівня напруги. Попри свою нікчемність, ворог вчиться та лише нарощує міць та натиск з усіх фронтів. Все разом це створює надзвичайний тиск на українців, що насправді загрожує обернутися катастрофою. Адже ми вже переконалися, що народ сильний, поки єдиний. Але варто опустити руки, скажімо, у щоденній допомозі військові, як ланцюгова реакція зневіри докотиться й до фронту. Але не дай Бог нашим захисникам у відчаї опустити зброю — не буде більше ні України, ні нас із вами. Друзі, ми витримали два довгі роки великої війни й повинні стояти далі як за майбутню перемогу, так і в пам’ять про всіх, хто її вже не побачить. Доземний уклін усім, хто кров’ю та потом відстоює наше право на життя та свободу.