Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш,
Я просто дівчина, живу собі як всі,
В моєму місті тихо, не стріляють.
Але війна торкнулася душі!
Чому пишу тобі? Бо серце просить,
Бо я так звикла і вірші, що на душі,
Я викладаю на листі!
В моїй країні сльози, біль і розпач,
І так нестримно пишуться листи.
Ти зараз там на сході України,
Душею б'єшся на передовій,
Там дуже страшно,постріли лунають,
Та не здаєшся ти, ідеш вперед!
Ідеш у бій і остраху не маєш!
Ти борешся за волю України,
За незалежність та її життя,
І за майбутнє кожної людини,
а серед них живу і я!
Ти тільки повернись благаю, чуєш,
Ти не лети далеко в небеса,
Бо тут на цій землі тебе чекають
Батьки, родина... Вся сім`я.
І вся країна молиться за тебе,
Щоб швидше повертався ти живий,
І я також щодня молюся небу,
Аби в моїй країні настав мир...
Я сподіваюсь ці рядки почуєш,
А може прочитаєш у листі,
Я дякую тобі за те, що захищаєш,
Мою країну... Дякую тобі!..
