середа, 3 лютого 2016 р.

Мітинг - реквієм приурочений відкриттю пам*ятної дошки випускника школи, воїна АТО Волошина Ігоря "Життя, мов спалах"

Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль війни – навіки,
В душі чомусь не замовкає.
Я повернувся з тих завій,
Але тривожні сни, як рани,
Що ми ведемо смертний бій,
І що товариш все ще з нами…
Вугілля цей нам край давав
Вже не будинки, а каміння…
Товариш мій від кулі впав,
І смерть нагадує про тління.
Живу. Товариша – нема.
Немає сина, брата, друга.
І тиша скрикує німа,
І не стихає в серці туга.

 О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
А чули лиш про мирні дні.

Немає коментарів:

Дописати коментар