Учительська доля
Учительська доля – в любові зізнання,
Нема без любові життя й виховання.
Пташки без любові пісень не співають,
А вчитель без неї – дітей не навчає.
Допитливі очі дитячі, старання,
Тривога, надія, щоденні питання –
У вчительськім серці живуть довгі роки,
Вплітаючи в пам'ять життєві уроки.
Мов ті пташенята, ростуть-підростають,
А прийде пора – із гнізда вилітають.
Здобувши уміння, навчившись літати,
Щоб міцно на ноги у світі цім стати.
Роки, мов птахи, теж летять, відлітають,
В доросле життя пташенят відпускають,
Лишаючи спогад, надію та втіху
І вчительське щастя – спокійне і тихе...
Учительська доля, хоча і терниста,
Та щедра врожаєм дорога барвиста.
І серце радіє у грудях, співає,
А стежка до школи біжить-поспішає...
29.09.2021
Алла Бійчук
Немає коментарів:
Дописати коментар