На Івана, на Купала...

Сьогодні наші предки святкували Івана Купала, це та ніч, коли все зло залишається по іншу сторону багаття. Нехай же так і буде в житті кожного з нас, нехай квітку папороті знайде кожен, кому потрібно диво. І нехай попереду чекає тільки щастя і радість,
а горе буде спалене в яскравому полум'ї.

Нехай купальське вогнище очистить вас від усіх хвороб та негараздів,
а легендарний цвіт папороті подарує віру
в надзвичайне та дивовижне.
З днем Купала!

На Івана, на Купала,

папороть цвіте.

Хто знайде цю білу квітку,

щастя віднайде.

Хтось шукає вітра в полі,

Хтось очей блакить.

А дівчина коло річки,

тихесенько сидить.

Наплела собі віночок

з квіток польових.

До любистку та ромашки

тихо гомонить.

Вона в річечку пускає 

мрію молоду.

Та собі сидить, чекає

долю золоту.

Ой, пливи - пливи віночку,

тільки не спинись.

Поміж каменів - очерету

рівно пропливи.

Недалеко парубок.

Він вінок шукає.

Бо у Нього та й у Неї, 

Серденько кохає.

У ніч на Купала сплітають віночки,
З чарівного зілля, дівчата в гаю;
Щоб потім пустити у чисті струмочки
Та долю дізнатись свою осяйну.

В їх трепетних душах: барвінок та м'ята,
Любисток, чебрець, материнка й братки -
Розквітли вогнями купальського свята
І житимуть мріями довгі роки...

З НЕДІЛЕНЬКОЮ СВЯТОЮ

У храмах дзвони свято величають.

Купальський ранок миється в росі.

Птахи піснями день новий вітають.

- Дай Боже щастя й миру нам усім!

По-особливому сьогодні пахнуть квіти.

І казка десь блукає у гаю.

- Дай Боже Вам в здоров*ї вік прожити,

і долю славити молитвою свою.

У вишиванках парубки й дівчата,

Така урочиста! Така чарівна мить!

Хай радістю в душі озветься свято

і нас усіх Господь благословить.