ЩИРО вітаємо ...

Божий Спас іде до нас, з щедрими дарами.
Нехай мир буде у нас і Господь над нами.
Щоб родило нам завжди, в саду і у полі.
Щоб не знали ми біди.
Щедрої вам долі!
                      Соломія Українець

Спас - то свято урожаю..

А тому я вам бажаю:

в садах яблука медові - щоб усі були здорові,

стиглі грона винограду -щоб зустріли свято радо,

груші, сливи в дві руки - дай Бог щастя на роки,

кавуни і диво-дині - щоб все ладилось в родині....

Хай Благословляє вас, добре свято - Щедрий Спас!

… День Преображення Господнього, або Другий Спас є великим церковним святом, адже відноситься до 12 найбільших празників року. Воно має в своїй основі євангельську подію. У трьох Євангеліях – від Матвія, Марка і Луки – описується, що Христос відкрив учням своє майбутнє: що Він буде страждати, буде вбитий і на третій день воскресне. Він покликав трьох апостолів – Петра, Якова та Івана – на гору Фавор і преобразився перед ними. При цьому обличчя Його просяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. Преображення Христове супроводжувалося з’явою старозавітних пророків Мойсея й Іллї, які говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх їх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!». Ця євангельська подія стала основою свята Преображення Господнього, яке християни східної традиції відзначають 19 серпня.

А в народі із цим святом пов’язані різні традиції, різні обжинкові обряди, бо на цей час в Україні закінчуються жнива. У церквах святять обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав’язують «Спасову бороду». Також у цей день і на Маковея ( 14 серпня), який вважається Першим Медовим Спасом, освячують квіти і мак. Голівки освяченого маку колись клали за іконами і зберігали до весни, а потім сіяли на городі. Сухі квіти дівчата вплітали у коси «щоб не випадало з голови волосся». На Спаса поминали померлих і починали готуватися до зими, бо від цього моменту уже починаються холодні ранки, у природі «пахне осінню». У народі казали: «Прийшов Спас – тримай рукавиці про запас».

Але це ще не усі Спаси, які ми відсвяткували. Попереду ще Горіховий, Третій Спас, який відзначається 29 серпня. Його ще називають Хлібним Спасом, Дожинками, «Спасом на полотні». Саме у цей час закінчується збирання врожаю, тому маємо й назву «Хлібний Спас», також до цього часу достигають горіхи, й свято дістало назву «Горіховий Спас». Церква має свою назву цього свята – Перенесення Нерукотворного образу Господнього. Справжнє походження цього свята відноситься до далекого минулого, до рубежу Старого й Нового Завітів. Князь міста Едесси Авгар захворів проказою, довго лікувався, але безуспішно. Якось почув про чудотворця із Палестини, послав до нього гінця. Це був Ісус Христос. Після умивання Він витер своє лице рушником, на якому відтворилось зображення. Гонець відвіз цей рушник князеві, той доторкнувся до нього і зцілився. Цей рушник (чи обрус) Христа став прапором на брамній башті міста Едесси,. Звідси й пішов звичай захищати надбрамні башти християнських міст іконами Спасителя (Спаса), й ця євангельська подія дала назву ще одному святу – Спас на полотні.

А в народі це Горіховий Спас, із яким теж пов’язані різні традиції. У церквах в цей день посвячують горіхи, господині готують різні страви із додаванням горіхів. У багатьох містах і селах на Горіхового Спаса колись влаштовували ярмарки. Вважалось, що торгівля у цей день буде особливо сприятливою.


За старих часів говорили: «Ластівки відлітають у три рази, у три Спаси». На третій Спас – останній відліт ластівок. Також існувала прикмета: якщо журавель відлетить до Третього Спаса, то на Покрову буде морозно». Отож, прийшов Спас – пішло літо від нас.