На подіум виходить осінь -
Милується земля.
Від кутюр'є пошила сукні -
Всміхається здаля.
Блискуче золоте волосся,
В очах жагуча пелена.
А лебедина пара поруч...
Така закохана вона.
У полі вершник із туману
Умив росою тополя.
Далекий місяць із зірками
Дощем вмиває янголя...
Тетяна Попудрібко
Немає коментарів:
Дописати коментар