Вишиванка - твій генетичний код

 Долучаємося до участі у "Патріотичному Вишиванковому дефіле онлайн"

Богомол Соломія

Васильків Максим

Поліщук Дар'я та Марія

Волошин Тимур

Бужак Вадим

Чаплінська Вероніка

Петришин Єва

Смакуйте на здоров'я! Все буде добре!

 Лідери учнівського самоврядування Вільховецького ліцею Закупненської ТГ Кам'янець-Подільського району Хмельницької області разом із працівниками школи випікали смаколики для захисників, які проходять реабілітацію у Хмельницькому обласному госпіталю для ветеранів війни.  Вулиця Визволителів 3

та у місто Вінниця

Лікарня швидкої допомоги ( хірургічне відділення) вулиця Київська 68.

Наш Позитивчик! Наш Герой! Енергоджайзер! Оптиміст! Друг! Випускник Вільховецької школи!

Сьогодні, не тільки наш Коля, але і НЕЗЛАМНІ ЛИЦАРІ, які проходять лікування у Вінницькій міській лікарні швидкої медичної допомоги, а зокрема в хірургічному відділенні будуть смакувати печиво, вишиванку, рогалики, які з любов'ю випікали здобувачі освіти Вільховецького ліцею Закупненської ТГ Кам'янець-Подільського району Хмельницької області разом із наставниками. 

Щиро дякуємо лікарям, професорам, медичному персоналу, всім- всім працівникам, які підносять бойових дух нашим Хлопцям. ДЯКУЄМО за професійне лікування, за людське відношення, за добру пораду, за підтримку..., ..., ... . ДЯКУЄМО!

Швидкого одужання ВАМ, БЕЗСТРАШНІ ГЕРОЇ!

Фото батл "Моя квітуча Україна"

"Краса природи - це одне з джерел, що живить доброту, сердечність і любов." В. О. Сухомлинський

Ми й не знали, що так її любимо,

Все дивились на Польщу та Чехію,

Емірати, Єгипет з верблюдами...

А про неї все думали зверхньо ми.

Ми й не знали, що так її любимо,

Хоч пишалися нею, красунею:

Запашними садами квітучими,

Гір Карпатських трембітами-сурмами.

З'ясувалось, насправді - ми в захваті

Від ланів з золотавими хвилями,

Матіоли вечірнього запаху-

Ми від цього ставали щасливими.

Ми й не знали, що все в ній - найкраще нам,

Найрідніше для серця і погляду,

Що за місто, село, кожне селище

Ми благатимемо слізно Господа.

Ми й не знали, що так її любимо,

Що так в серці вона нам болітиме,

Коли ворог задихає згубою

Й кров проллється бурхливими ріками.

Калинову красу потоптали їй,

Вишиванку споганили чоботом

Нечестиве нашестя, злі варвари!

Закривавлена ненька, сплюндрована...

Але ворог не знав, з ким він бореться,

Думав, буде не битва- прогулянка.

Та моя Україна - нескорена!

Кров зітерла з лиця, в берці взулася,

Камуфляж зодягла замість вишивки,

До Святого Отця помолилася,

Взяла Біблію- зброю Всевишнього,

Злому ворогу не покорилася!

Ми прозріли- ми дуже цінуємо

Кожним містом , а також людиною;

Зізнаємось- ми так її любимо,

Ми пишаємось Україною!

О, Господь, уквітчай перемогою

Нашу неньку, Тобою даровану!

В кожне місце прийди з відбудовою,

Прийди з миром Твоїм, із добробутом!

Ми за неї Тобі, Боже, дякуєм

Й благодаті для рідної просимо,

Ти для неї стань захистом й якорем,

За країну молитви приносимо!

Вірим серцем, що Ти не забаришся,

Прийдеш з радістю, зі свободою!

Хай Твоє святе Ім'я прославиться

По землі усій, між народами!

Автор: Надія Горбатюк

Мій край --- барвистий, як вінок,

там пахне без і м'ята...

Там квітне вишнями садок,

криниця коло хати.

Там мальви хвіртку обняли,

мов кралі в оксамиті...

І в кожній хаті -- образИ,

у рушниках сповиті.

Мій край -- то золото в полях,

скоринка паляниці...

То руки бабці, в мозолях...

і запах медуниці.

Там небо кольору квітОк,

отих, що незабудки.

То край заквітчаних хустОк,

і закарпатські дудки...

То край мережок, вишиття,

намиста і дукатів...

Там на Різдво завжди кутя

й колядка коло хати...

Там на Великдень -- крашанкИ

і пАсок розмаїття...

Там маків дово-пелюсткИ,

як спомин крізь століття...

То край прадавніх кобзарів

де мавки оживають...

Старі легенди міста Львів...

І дзвони, що співають.

Мій край -- то щебет солов'я,

колиска мрій дитячих...

І рід козацький. І сім'я .

І стук сердець гарячих...

То край лелек і журавлів,

калини і тополі...

То край нескорених синів,

що йдуть крізь терн до волі..

Там люди добрі, не лихі,

там Бог дивА малює...

Молитви матері -- святі...

Любов в серцях панує...

Мій край -- найкращий із світів.

Як оберіг... Єдиний.

Свята земля моїх дідів,

під стягом жовто-синім...

16.05.2022

Людмила Галінська

День МАТЕРІ

 ❤️Мами. Ви неймовірні!

Мами, що власним тілом закривають своїх дітей від обстрілів.

Мами, що дарують діткам тепло, маючи чорну пітьму війни у серці.

Мами, які щодня молитвою оберігають наших солдатів.

Мами, які вивозили власних дітей за тисячі кілометрів.

Ми народжували дітей не для війни...

Низький уклін кожній українській мамі.

Ніколи знову??? Пам'ятаємо. Перемагаємо.

 "Ніколи знову???"

Дай Боже нам сили протистояти цьому злу, а нашим захисникам мужності та господнього захисту вистояти, та відновити історичну справедливість, істинну 🙏💛💙

8 травня - День пам'яті і примирення. Міжнародна подія, яка несе у собі глибокий символізм. Пам'ять - ми не повинні забувати мільйони людей, які загинули під час Другої світової війни. Примирення - всі країни, які брали участь у тій страшній війні, повинні примиритися. На жаль, ворог знову прийшов на територію України, а тому ми взяли до рук зброю, щоб захищати себе і своїх рідних. Однак віримо, що зовсім скоро нас чекає нова перемога. А наразі варто згадати в молитві тих, хто загинув в період 1939-1945 років.

Сьогодні день такий, що важко говорити. 

В цей день - шанують пам'ять о війні. 

В цей день - захисників шанують,

І тих, хто мав би жити, але загинули вони.

Війна жахлива - землю шматувала

І зніщіла дорослих і малих.

Тоді всі рідну Батьківщину захищали,

І вірив в Перемогу, кожен з них.

Війна нещадна йшла тоді по світу.

Зазирнула кожному в лице....

Знищувала зброєю і концтаборами, 

Важко пережити було це.....

Вже пішли ти люди с цього світу,

Яки тоді з війною зустрілись віч на віч.

Ті, яки ту Перемогу наближали,

Воюючи... Працюючи.... День... Ніч.....

Ми пам'ятаємо! Діди розповідали! 

Ми чули про війну від тих, хто воював.

Від тих почули, що рідно ховали,

Від тих, хто кожну хату визволяв.

На полях пшониця визріває....

Поруч маки, наче плями крові.

Над могилами полеглих шурхотят,

Їм наспівуючи пташки у діброві.

Наша пам'ять має підказати,

Що війні не місце на Землі.

Наслідки вона жахливі має,

Врожаї у неї - руйнівні.....

Пам'ятайте! Згадуйте той час!

Тих людей, яких вона забрала.

Матерів, яки дітей своїх ховали,

Війна всім принесла біди чимало.

Лілія Олейнік 

08.05.2022р

***

(усім матерям, чиї сини не повернулися з війни, присвячую..)

Ти пробач мене, мам, за зав’язану чорну хустину.

Що додав сивини у заплетену русу косу.

Я вмирати не йшов… я пішов боронить Україну…

То чого ж у труні, вже мене побратими несуть?..

Знаю, мамо, що був не слухняним я сином.

Що ніколи тобі не казав, як тебе я люблю…

Я все думав: ще встигну, ще буде хвилина,

а, натомість, завдав тобі, мамо, я смутку й жалю…

Я ж, матусю, не думав, що йду помирати…

А довкола весна, біля хати в нас вишні цвітуть…

Ти, матусю, пробач я назавжди залишусь солдатом.

І у рідне село в домовині мене привезуть…

Ти ж, рідненька, живи! І за себе й за мене – благаю.!

Ти ж бо знаєш, матусю, що я ще й не жив…

Та вже добре мені… Душа лине до неба, до раю.

Стаю в ангельський стрій буду Господу Богу служив…

Тебе, мамо, крильми я до свого серденька пригорну…

Замість мене – тебе цілувати буде вітерець…

Тлінне тіло моє в сиру землю загорнуть.

Ти, рідненька, не плач. Ми ж бо знаємо – це не кінець.

Я до тебе прийду ясним променем, щоби зігріти…

Заблукаю в косі, поміж ранніх сивин…

А як твої щоки, доторкнеться холодний вітер.

Не лякайся… То – я… То цілує тебе твій син…

7.05.2022р Галина Кухаришин

ТИ НЕ ЗАБУДЬ ПРО МЕНЕ, УКРАЇНО🇺🇦!...

...Упав солдат... 

З прострелених грудей

Життя стікало на зелені трави...

Скосила куля тіло молоде...

Пошерхлі губи шепотіли: "Мамо!"...

Здолала віддаль мамина душа,

Відчувши горе, серце тріпотіло,

Забилося, мов піймане пташа,

І думкою до сина полетіло.

...Солдату марилось, що знову він-дитя,

І над його колискою схилилась

Та, найдорожча, що дала життя,

І, як ніхто й ніколи, полюбила.

Його голівку ніжно обняла,

І колискову пісню заспівала...

    ...А бій тривав... Здригалася земля,,,

Наосліп смерть мішені обирала...

Вже невідомість уникає слів...

Стискає мама телефон в долоні...

Набрала номер...Син не відповів...

Іще...Іще...Та лиш гудки б'ють скроні...

Передчуття біди вже серце крає...

Голубкою б до сина полетіла !

О Боженьку! Лише не забирай!

Один у мене він! Один-єдиний!

А Бог мовчить...Це- не його війна!

Він вчить нас жити в мирі і любові.

Та править світом хоче Сатана,

В двобій вступивши і з людьми, і з Богом.

Вкраїно- матінко, ти все запам'ятай,

Кожну сльозинку, кожну краплю крові!

Землі своєї й дюйма не віддай

І не пробач наруги над собою!

Бо ж не для того пестила синів,

Бо ж не для того донечок ростила,

Щоб куля ворога у клятій цій війні, 

Найкращий цвіт безжально так косила.

О, скільки їх в обіймах у небес!

О, скільки душ, загублених безвинно!

 Озветься болем в серці кожен хрест:

-Ти не забудь про мене, Україно!

...Бій не вщухав...В скорботі гаснув день......

Впивались кулі в заходу заграву...

Вмирав солдат... З прострелених грудей 

Життя стікало на зелені трави...

СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ 🇺🇦🙏

О. Філончук.

Всеукраїнський творчий арт фестиваль до Дня Матері «Україна – ненька, Україна - мати»

Мета та завдання фестивалю:

1.1. Всеукраїнський творчий арт фестиваль до Дня Матері «Україна ненька, Україна мати»  (заочний формат) (далі – Фестиваль) проводиться з метою підтримки морального духу дітей та молоді під час війни, зміцнення фундаментальних національних цінностей, зокрема поваги до України, розкриття краси та величі своєї Батьківщини, поширенні патріотичного настрою серед дітей та молоді різних регіонів країни.

1.2. Основними завданнями конкурсу є: формування у дітей та молоді поваги і патріотизму, сучасної національної ідентичності, національної гідності.

1.3.Тематика фестивалю: Україна - ненька, Україна-мати – скільки міститься у цих простих і звичаних, але таких рідних і зрозумілих кожному українцеві словах. Адже наші матері і батьки – доньки і сини чудової, щедрої, мальовничої України. Тут коріння роду нашого, тут скрізь від Донбасу до Карпат, від Криму до Полісся відчуваємо ми поклик рідної материнської землі Української! До Дня Матері свої найщиріші побажання даруємо тобі – наша Україно-ненька, Україно-мати!

 Учасник: Стецюк Матвій Валентинович, учень 4 класу

ФОТОРОБОТА "Моє коріння тут, на цій землі"

Моє коріння тут, на цій землі. Духмяною травою перевите. І ластівки, й лелеки, й журавлі. І жайвір мій , що оселився в житі.   Моє коріння тут, на цій землі. Яку не можна серцем не любить. До болю рідне й миле все мені, Тут слово ніжне батьківське звучить.  Моє коріння тут, на цій землі. Тож до народу і моє послання. Дай, Україно, силоньки мені, А українцям – миру і кохання!