МИ - НЕЗЛАМНІ!!! У цьому переконався увесь світ.

 Бог не виїхав з України 

Він лишився ось тут серед нас...

Там, де наші міста в руїнах,

Там, де промінь надії погас... 

Бог не виїхав з України,

Він в підвалах, в Церквах, в метро,

Де схиляємо ми коліна...

Розкриває Святе шатро.... 

Бог не виїхав з України,

За опертя солдатам став..

Він між ворогом зводить стіни ,

Його кулі не раз спиняв... 

Бог не виїхав з України,

Як під обстрілом знову ми,

Закриває крильми Своїми ...

Він рахується зі слізьми.. 

Бог не виїхав з України,

Плаче з нами...Йому теж болить..

В Бозі тільки нема переміни,

Він той Самий , завжди... кожну мить... 

Бог не виїхав з України,

Він сьогодні із нами є...

Кожне серце для Нього- цінне...

Сил , терпіння ще додає.... 

До останньої навіть битви,

Буде поруч... не відійде...

Чує кожну просту молитву...

Поміч наша - Ім'я Святе... 

Залікує народу рани,

Відбудуються знов мости...

Вірю: спокій і мир настане,

Зможе Бог всіх людей спасти... 

Ворогів відведе далеко,

Не допустить Вкраїні зла...

Прилетить до гнізда лелека...

Інші вернуться до села... 

Заспіває ще хор солов'їний,

Ще настане прекрасний час...

Бог не виїхав з України,

Він ніколи не лишить нас 🙏

(Наталія Мартинюк 05.03.2022)

Про мову дуже багато написано.

 Мій вірш для тих ,хто вагається -- вчити чи нема різниці...

В моїй милій Україні, мова -- солов'їна...

І цей скарб передаємо від батька до сина,

Від матусі - до донечки, від бабці - до внуці,

Від квітОк - до бджілки на зеленім луці... 

Рід наш давній.Український.Мова - квітка  

                              роду.

Чиста. Світла . Соковита, як нектар із плоду.

Пахне сонцем. Пахне житом, диво - 

                          колосками,

Вишнями і грушами, стиглими садами...

Достигає попід осінь в кетягах калини,

Квітне мальвою під тином, в пісні       

                          журавлиній...

В чорнобривцях її запах, в полинах і м'яті...

А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.

Нею мама нам співала перші колисанки,

Хрестом долю вишивала звечора до ранку.

Заплітала у косички стрічки волошкОві,

Щоби мови не цурались і жили в любові...

Нею бабця все молилась, Бога прославляла

Хліб місила, усміхалась... і поклони клала.

Мова -- серце України. В ній є наша сила.

В кожнім слові -- код таємний. То -- є наші 

                                крила...

Кожне слово -- як пацьорка, а разОм --        

                              намисто...

Знаєм мову -- будем жити! Вчіться,    

                            товариство...

29.04.2022

Людмила Галінська

Ми просто люди...Просто люди ми!

Свої в нас мова,Бог і Батьківщина.

Злітаєм в небо синіми крильми,

В нас найдорожче - Віра та дитина..

Ми просто люди.Інші..Ми не з тих,

Що з сліз криваву заварили кашу.

Світ розділився на іуд й святих,

Останні вперто обминають Рашу...

Ми просто люди...Із своїм життям,

Ну чим сусідам з боку завинили?

Загнали бомби світ наш в укриття ,

І стигне кров вселенська в серці й жилах.

Ми -українці! Бачиш в цьому гріх?

Загрозу бачиш ,нелюде проклятий?

Ступаєш кирзяком на мій поріг!

Яка тебе вродила,враже,мати?

Ми просто люди.Воїни добра!

Із нами Бог воює полем битви.

Не висушити воду із Дніпра, 

Як не спинити нашої молитви!

За нами правда!Світло.І земля,

Яка горить під вашими ногами.

Я не боюсь" послати" корабля!

Бо в нашій формі Бог.Весь світ із нами!!!!