Фестиваль "Вишиванка - символ Батьківщини, дзеркало народної душі"

Україно, одінь вишиванку,

Пригадай, як колись було.

Ії гордо носило місто,

І пишалося кожне село.

Україно, носи вишиванку,

В будні і свята носи.

Бо ніде не знайдеш більше в світі

Неповторної диво краси.

Не мода це й не дивна забаганка... 
Нелегко нашим недругам збагнуть, 
Чим є для українця ВИШИВАНКА? 
І що в ній за таємнича суть? 
Нитки, неначе мріі кольорові, 
Вплелися в долі біле полотно... 
Вона- це символ віри і любові, 
Що нам Господь вручив колись давно.. 
Вона пропахла вітром і грозою, 
Вогнем і житнім хлібом на столі, 
Солоним потом, згірклою сльозою, 
І кров'ю українців на землі. 
У цій сорочці -чистота крилата 
І вічна мудрість пройдених доріг, 
Вона міцніша за сталеві лати, 
А в ній -наш нездоланний оберіг! 
Хай вишиваний цвіт на велелюдді 
Промовить більше за палкі вуста...