За селом криницю
Викопав дідусь.
Там шумить пшениця,
Колос хилить вус.
Люди з поля йдуть,
Перепочивають.
Там водицю п'ють,
Дідуся згадають.
Учні декламували вірші, переглядали музичні відеоролики: "Мамина криниця" гурту "Світозари", "Батькова криниця" Павла Доскоча, інсценували казку "Як брати по розум ходили", співали пісні, згадували легенди нашого села про "Попову криницю", "Вікнину криницю", "Білу криницю" та говорили про гожу воду, без якої не буде життя на Землі, адже це - найболючіше питання сьогодення.
На подвір*ї тихо схлипує криниця,
Її голос ніжний, мов спів журавля.
Дівчино, напийся смачної водиці
І скажи по правді, як тут взялась я.
Дехто із сусідів з мене носить воду.
Але хто з них знає, хто мене копав.
Треба зберігати пам*ять родоводу,
Щоб ніколи корінь в роді не пропав.
Хто копав криницю? Запитав я діда,
Може, його батько, чи прадід його.
Якщо він не знає - хай спита в сусіда.
Хочу докопатись кореня свого.
Бо весь час смакую із криниці воду -
І хотів би знати, хто її копав.
Треба берегти нам пам*ять родоводу,
щоб корінь не всох наш, щоби не зникав...
Немає коментарів:
Дописати коментар